Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Гину я, несений вітром, прошу могили і не одержую.
Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
Благаю, втомившись, і що я вчинив?
Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
А моє майно чужі викрали. Хто є цей? Нехай буде зв’язаний моєю рукою.
Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам,— хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
Бо Ти закрив від мудрості їхнє серце, через це Ти їх не звеличиш.
Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
Сповістить зло їхній частці, а мої очі розтанули на синах.
Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
Ти ж мене зробив притчею між народами, а я став посміховиськом для них.
Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
Адже мої очі осліпли від гніву, усі сильно воюють проти мене.
З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
Чудовиськом був я для праведних через це. А праведний нехай повстане проти беззаконного.
Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
Нехай вірний тримається своєї дороги, а чистий нехай візьме сміливість руками.
І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
Ні, але всі кріпіться та йдіть, бо я не знаходжу у вас правди.
Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
Мої дні проминули в стогоні, а жили мого серця порвалися.
Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
Ніч вони змінили на день, — світло поряд з присутністю темряви.
вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
Якщо ж я залишуся, то ад мені стане домом, адже в темряві постелили мені постіль.
Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же.
Смерть назвав я, що є моїм батьком, а гниль — матір’ю моєю і сестрою!
До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“ До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
Отже, де ще є моя надія? Чи я побачу моє добро?
Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?