Переклад Турконяка

English Standard Version

Підхопивши, Йов промовив:

1

Job Replies: My Redeemer Lives

Then Job answered and said:

2

Доки завдаватимете болю моїй душі й нищитимете мене словами?

2

“How long will you torment me
and break me in pieces with words?

3

Знайте тільки, що Господь мене таким зробив. Ви говорите проти мене, не соромлячись мене, налягаєте на мене.

3

These ten times you have cast reproach upon me;
are you not ashamed to wrong me?

4

Так, я насправді заблукав, у мені ж перебуває омана — 4a говорити слово, яке не належиться, а мої слова є оманливі та не на часі.

4

And even if it be true that I have erred,
my error remains with myself.

5

Ой, ви, які наді мною величаєтеся, нападаєте на мене з докором.

5

If indeed you magnify yourselves against me
and make my disgrace an argument against me,

6

Отже, знайте, що Господь є Тим, Хто непокоїть, Він підняв проти мене Свої укріплення.

6

know then that God has put me in the wrong
and closed his net about me.

7

Ось я сміюся з пониження, та не говоритиму. Закричу я, і ніде не знайду суду.

7

Behold, I cry out, ‘Violence!’ but I am not answered;
I call for help, but there is no justice.

8

Я обгороджений довкола і не вийду, на моє обличчя Він поклав темряву.

8

He has walled up my way, so that I cannot pass,
and he has set darkness upon my paths.

9

Він же з мене стягнув славу, забрав вінець з моєї голови.

9

He has stripped from me my glory
and taken the crown from my head.

10

Він обдер мене довкруги, і я відходжу. Він, наче дерево, зрубав мою надію.

10

He breaks me down on every side, and I am gone,
and my hope has he pulled up like a tree.

11

Страшно зі мною вчинив у гніві, сприйняв мене, наче ворога.

11

He has kindled his wrath against me
and counts me as his adversary.

12

Разом прийшли на мене Його напасники, на моїх дорогах оточили мене ті, які засілися.

12

His troops come on together;
they have cast up their siege rampa against me
and encamp around my tent.

13

Від мене ж відступили мої брати, чужих пізнавали краще, аніж мене. А мої друзі стали немилосердними.

13

“He has put my brothers far from me,
and those who knew me are wholly estranged from me.

14

Мої близькі мене не прийняли, і ті, хто знає моє ім’я, забули про мене.

14

My relatives have failed me,
my close friends have forgotten me.

15

Сусіди дому та мої служниці, — я був для них чужинцем.

15

The guests in my house and my maidservants count me as a stranger;
I have become a foreigner in their eyes.

16

Я покликав мого слугу, а він не послухав, — уста ж мої благали.

16

I call to my servant, but he gives me no answer;
I must plead with him with my mouth for mercy.

17

І я просив мою дружину, я ж ніжно прикликав синів моїх наложниць.

17

My breath is strange to my wife,
and I am a stench to the children of my own mother.

18

Вони ж мене відкинули навіки. Коли я встаю, вони говорять проти мене.

18

Even young children despise me;
when I rise they talk against me.

19

Відчувають огиду до мене ті, хто мене бачить. А ті, кого я полюбив, повстали проти мене.

19

All my intimate friends abhor me,
and those whom I loved have turned against me.

20

У моїй шкірі зігнило моє тіло, мої ж кості в зубах тримаються.

20

My bones stick to my skin and to my flesh,
and I have escaped by the skin of my teeth.

21

Змилосердьтеся наді мною, змилосердьтеся наді мною, о друзі! Бо Господня рука — це та, що доторкнулася до мене.

21

Have mercy on me, have mercy on me, O you my friends,
for the hand of God has touched me!

22

Чому ж ви мене переслідуєте, як і Господь, і не насичуєтеся моїм тілом?

22

Why do you, like God, pursue me?
Why are you not satisfied with my flesh?

23

Бо хто дасть записати мої слова, покласти їх у книзі навіки, —

23

“Oh that my words were written!
Oh that they were inscribed in a book!

24

залізним і свинцевим писальцем, чи викарбувати на каменях?

24

Oh that with an iron pen and lead
they were engraved in the rock forever!

25

Адже я знаю, що вічним є Той, Хто бажає мене визволити на землі,

25

For I know that my Redeemer lives,
and at the last he will stand upon the earth.b

26

підняти мою шкіру, щоб це терпіти. Бо це сталося мені від Господа,

26

And after my skin has been thus destroyed,
yet inc my flesh I shall see God,

27

чого я в собі свідомий, що моє око побачило, а не хто інший. Усе мені сповнилося в лоні.

27

whom I shall see for myself,
and my eyes shall behold, and not another.
My heart faints within me!

28

Якщо ж і скажете: Що скажемо перед ним? І в ньому знайдемо корінь справи.

28

If you say, ‘How we will pursue him!’
and, ‘The root of the matter is found in him,’d

29

Остерігайтеся ж і ви від обману. Бо гнів надходить на беззаконних, і тоді пізнають, де їхня сутність.

29

be afraid of the sword,
for wrath brings the punishment of the sword,
that you may know there is a judgment.”

Паралельне читання

Переклад Турконяка

English Standard Version

Йова 19

Job 19