Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Доки завдаватимете болю моїй душі й нищитимете мене словами?
«Докіль ви будете смутити мою душу,
промовами, мене пригноблювати?
промовами, мене пригноблювати?
Знайте тільки, що Господь мене таким зробив. Ви говорите проти мене, не соромлячись мене, налягаєте на мене.
Оце вже десять раз мене ви образили,
і не стидаєтесь мене зневажати.
і не стидаєтесь мене зневажати.
Так, я насправді заблукав, у мені ж перебуває омана — 4a говорити слово, яке не належиться, а мої слова є оманливі та не на часі.
Коли я справді завинив,
то провина моя на мені зостанеться.
то провина моя на мені зостанеться.
Ой, ви, які наді мною величаєтеся, нападаєте на мене з докором.
Коли вам справді любо величатись надо мною
та закидати мені мою ганьбу,
та закидати мені мою ганьбу,
Отже, знайте, що Господь є Тим, Хто непокоїть, Він підняв проти мене Свої укріплення.
то знайте, що Бог мене придавив,
обвів мене навколо сіткою своєю.
обвів мене навколо сіткою своєю.
Ось я сміюся з пониження, та не говоритиму. Закричу я, і ніде не знайду суду.
Як закричу: Насилля! — ніхто не чує;
коли закличу — немає суду!
коли закличу — немає суду!
Я обгороджений довкола і не вийду, на моє обличчя Він поклав темряву.
Загородив мені дорогу, перейти не можу;
і на стежки мої поклав пітьму.
і на стежки мої поклав пітьму.
Він же з мене стягнув славу, забрав вінець з моєї голови.
Здер з мене мою славу,
вінець ізняв з голови у мене.
вінець ізняв з голови у мене.
Він обдер мене довкруги, і я відходжу. Він, наче дерево, зрубав мою надію.
Руйнує мене навкруги, я пропадаю;
неначе дерево, надію в мене вириває.
неначе дерево, надію в мене вириває.
Страшно зі мною вчинив у гніві, сприйняв мене, наче ворога.
Палає гнівом проти мене,
за ворога собі вважає.
за ворога собі вважає.
Разом прийшли на мене Його напасники, на моїх дорогах оточили мене ті, які засілися.
Його загони купою прибули,
насипали дорогу проти мене
й облягли кругом намет мій.
насипали дорогу проти мене
й облягли кругом намет мій.
Від мене ж відступили мої брати, чужих пізнавали краще, аніж мене. А мої друзі стали немилосердними.
Братів моїх він віддалив від мене,
і мої знайомі відчужилися від мене.
і мої знайомі відчужилися від мене.
Мої близькі мене не прийняли, і ті, хто знає моє ім’я, забули про мене.
Близькі мої ізникли,
друзі мої мене забули,
друзі мої мене забули,
Сусіди дому та мої служниці, — я був для них чужинцем.
Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця,
я зайдою в їхніх очах зробився.
я зайдою в їхніх очах зробився.
Я покликав мого слугу, а він не послухав, — уста ж мої благали.
Кличу мого слугу — не відповідає,
хоч я і власними устами його прошу.
хоч я і власними устами його прошу.
І я просив мою дружину, я ж ніжно прикликав синів моїх наложниць.
Жінка моя гидує моїм подихом,
я став гидким синам мого лона,
я став гидким синам мого лона,
Вони ж мене відкинули навіки. Коли я встаю, вони говорять проти мене.
а й малі діти мене зневажають.
Як підведусь, вони глузують з мене.
Як підведусь, вони глузують з мене.
Відчувають огиду до мене ті, хто мене бачить. А ті, кого я полюбив, повстали проти мене.
Гордують мною усі мої найсердечніші друзі;
а ті, що я любив, обернулись проти мене.
а ті, що я любив, обернулись проти мене.
У моїй шкірі зігнило моє тіло, мої ж кості в зубах тримаються.
Тіло у мене згнило в моїй шкірі,
а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.
а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.
Змилосердьтеся наді мною, змилосердьтеся наді мною, о друзі! Бо Господня рука — це та, що доторкнулася до мене.
Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі,
бо рука Божа мене доторкнулась!
бо рука Божа мене доторкнулась!
Чому ж ви мене переслідуєте, як і Господь, і не насичуєтеся моїм тілом?
Чому, як Бог, женетеся за мною,
не насичуєтеся моїм тілом?
не насичуєтеся моїм тілом?
Бо хто дасть записати мої слова, покласти їх у книзі навіки, —
О, якби мої слова були записані,
якби вони були вириті на міді!
якби вони були вириті на міді!
залізним і свинцевим писальцем, чи викарбувати на каменях?
Різцем залізним і олив'яним
видовбані у скелі повіки!
видовбані у скелі повіки!
Адже я знаю, що вічним є Той, Хто бажає мене визволити на землі,
Я знаю — Захисник мій живе,
і останнім він устане над порохом.
і останнім він устане над порохом.
підняти мою шкіру, щоб це терпіти. Бо це сталося мені від Господа,
Позбавлений навіть шкіри, я встану;
і в моїм тілі побачу Бога.
і в моїм тілі побачу Бога.
чого я в собі свідомий, що моє око побачило, а не хто інший. Усе мені сповнилося в лоні.
Я сам його узрю, очі мої побачать,
а не хтось інший;
серце у мене в грудях ниє!
а не хтось інший;
серце у мене в грудях ниє!
Якщо ж і скажете: Що скажемо перед ним? І в ньому знайдемо корінь справи.
Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати,
яку зачіпку знайти нам на нього? —
яку зачіпку знайти нам на нього? —