Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Йова 18) | (Йова 20) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Підхопивши, Йов промовив:
  • Заговорив Іов і мовив:
  • Доки завдаватимете болю моїй душі й нищитимете мене словами?
  • «Докіль ви будете смутити мою душу,
    промовами, мене пригноблювати?
  • Знайте тільки, що Господь мене таким зробив. Ви говорите проти мене, не соромлячись мене, налягаєте на мене.
  • Оце вже десять раз мене ви образили,
    і не стидаєтесь мене зневажати.
  • Так, я насправді заблукав, у мені ж перебуває омана — 4a говорити слово, яке не належиться, а мої слова є оманливі та не на часі.
  • Коли я справді завинив,
    то провина моя на мені зостанеться.
  • Ой, ви, які наді мною величаєтеся, нападаєте на мене з докором.
  • Коли вам справді любо величатись надо мною
    та закидати мені мою ганьбу,
  • Отже, знайте, що Господь є Тим, Хто непокоїть, Він підняв проти мене Свої укріплення.
  • то знайте, що Бог мене придавив,
    обвів мене навколо сіткою своєю.
  • Ось я сміюся з пониження, та не говоритиму. Закричу я, і ніде не знайду суду.
  • Як закричу: Насилля! — ніхто не чує;
    коли закличу — немає суду!
  • Я обгороджений довкола і не вийду, на моє обличчя Він поклав темряву.
  • Загородив мені дорогу, перейти не можу;
    і на стежки мої поклав пітьму.
  • Він же з мене стягнув славу, забрав вінець з моєї голови.
  • Здер з мене мою славу,
    вінець ізняв з голови у мене.
  • Він обдер мене довкруги, і я відходжу. Він, наче дерево, зрубав мою надію.
  • Руйнує мене навкруги, я пропадаю;
    неначе дерево, надію в мене вириває.
  • Страшно зі мною вчинив у гніві, сприйняв мене, наче ворога.
  • Палає гнівом проти мене,
    за ворога собі вважає.
  • Разом прийшли на мене Його напасники, на моїх дорогах оточили мене ті, які засілися.
  • Його загони купою прибули,
    насипали дорогу проти мене
    й облягли кругом намет мій.
  • Від мене ж відступили мої брати, чужих пізнавали краще, аніж мене. А мої друзі стали немилосердними.
  • Братів моїх він віддалив від мене,
    і мої знайомі відчужилися від мене.
  • Мої близькі мене не прийняли, і ті, хто знає моє ім’я, забули про мене.
  • Близькі мої ізникли,
    друзі мої мене забули,
  • Сусіди дому та мої служниці, — я був для них чужинцем.
  • Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця,
    я зайдою в їхніх очах зробився.
  • Я покликав мого слугу, а він не послухав, — уста ж мої благали.
  • Кличу мого слугу — не відповідає,
    хоч я і власними устами його прошу.
  • І я просив мою дружину, я ж ніжно прикликав синів моїх наложниць.
  • Жінка моя гидує моїм подихом,
    я став гидким синам мого лона,
  • Вони ж мене відкинули навіки. Коли я встаю, вони говорять проти мене.
  • а й малі діти мене зневажають.
    Як підведусь, вони глузують з мене.
  • Відчувають огиду до мене ті, хто мене бачить. А ті, кого я полюбив, повстали проти мене.
  • Гордують мною усі мої найсердечніші друзі;
    а ті, що я любив, обернулись проти мене.
  • У моїй шкірі зігнило моє тіло, мої ж кості в зубах тримаються.
  • Тіло у мене згнило в моїй шкірі,
    а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.
  • Змилосердьтеся наді мною, змилосердьтеся наді мною, о друзі! Бо Господня рука — це та, що доторкнулася до мене.
  • Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі,
    бо рука Божа мене доторкнулась!
  • Чому ж ви мене переслідуєте, як і Господь, і не насичуєтеся моїм тілом?
  • Чому, як Бог, женетеся за мною,
    не насичуєтеся моїм тілом?
  • Бо хто дасть записати мої слова, покласти їх у книзі навіки, —
  • О, якби мої слова були записані,
    якби вони були вириті на міді!
  • залізним і свинцевим писальцем, чи викарбувати на каменях?
  • Різцем залізним і олив'яним
    видовбані у скелі повіки!
  • Адже я знаю, що вічним є Той, Хто бажає мене визволити на землі,
  • Я знаю — Захисник мій живе,
    і останнім він устане над порохом.
  • підняти мою шкіру, щоб це терпіти. Бо це сталося мені від Господа,
  • Позбавлений навіть шкіри, я встану;
    і в моїм тілі побачу Бога.
  • чого я в собі свідомий, що моє око побачило, а не хто інший. Усе мені сповнилося в лоні.
  • Я сам його узрю, очі мої побачать,
    а не хтось інший;
    серце у мене в грудях ниє!
  • Якщо ж і скажете: Що скажемо перед ним? І в ньому знайдемо корінь справи.
  • Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати,
    яку зачіпку знайти нам на нього? —
  • Остерігайтеся ж і ви від обману. Бо гнів надходить на беззаконних, і тоді пізнають, де їхня сутність.
  • то бійтеся меча для себе,
    бо гнів проти провин палає,
    щоб знали, що суд буде.»

  • ← (Йова 18) | (Йова 20) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025