Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Доки завдаватимете болю моїй душі й нищитимете мене словами?
Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
Знайте тільки, що Господь мене таким зробив. Ви говорите проти мене, не соромлячись мене, налягаєте на мене.
Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
Так, я насправді заблукав, у мені ж перебуває омана — 4a говорити слово, яке не належиться, а мої слова є оманливі та не на часі.
Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
Ой, ви, які наді мною величаєтеся, нападаєте на мене з докором.
А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
Отже, знайте, що Господь є Тим, Хто непокоїть, Він підняв проти мене Свої укріплення.
То знайте, що се Бог поверг мене 'д землї й обвів кругом мене сїть свою.
Ось я сміюся з пониження, та не говоритиму. Закричу я, і ніде не знайду суду.
Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).
Я обгороджений довкола і не вийду, на моє обличчя Він поклав темряву.
Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
Він же з мене стягнув славу, забрав вінець з моєї голови.
Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
Він обдер мене довкруги, і я відходжу. Він, наче дерево, зрубав мою надію.
Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
Страшно зі мною вчинив у гніві, сприйняв мене, наче ворога.
Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
Разом прийшли на мене Його напасники, на моїх дорогах оточили мене ті, які засілися.
Полки його* притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
Від мене ж відступили мої брати, чужих пізнавали краще, аніж мене. А мої друзі стали немилосердними.
Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
Мої близькі мене не прийняли, і ті, хто знає моє ім’я, забули про мене.
Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
Сусіди дому та мої служниці, — я був для них чужинцем.
Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.
Я покликав мого слугу, а він не послухав, — уста ж мої благали.
Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.
І я просив мою дружину, я ж ніжно прикликав синів моїх наложниць.
Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
Вони ж мене відкинули навіки. Коли я встаю, вони говорять проти мене.
Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
Відчувають огиду до мене ті, хто мене бачить. А ті, кого я полюбив, повстали проти мене.
Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
У моїй шкірі зігнило моє тіло, мої ж кості в зубах тримаються.
Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
Змилосердьтеся наді мною, змилосердьтеся наді мною, о друзі! Бо Господня рука — це та, що доторкнулася до мене.
О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
Чому ж ви мене переслідуєте, як і Господь, і не насичуєтеся моїм тілом?
За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
Бо хто дасть записати мої слова, покласти їх у книзі навіки, —
О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —
залізним і свинцевим писальцем, чи викарбувати на каменях?
Про вічні часи на каменї видовбати!
Адже я знаю, що вічним є Той, Хто бажає мене визволити на землі,
Я знаю** — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
підняти мою шкіру, щоб це терпіти. Бо це сталося мені від Господа,
І я в тїлї мойму побачу Бога.
чого я в собі свідомий, що моє око побачило, а не хто інший. Усе мені сповнилося в лоні.
Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!
Якщо ж і скажете: Що скажемо перед ним? І в ньому знайдемо корінь справи.
Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!