Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Було ж подібно до того дня, і ангели Божі прийшли, щоб постати перед Господом, а серед них прийшов і диявол.
І сталося одно́го дня, і поприхо́дили Божі сини, щоб стати перед Господом; і прийшов також сатана́ поміж ними, щоб стати перед Господом.
І Господь запитав диявола: Звідки ти йдеш? Тоді сказав диявол перед Господом: Я прийшов, пройшовши піднебесну і обійшовши всесвіт.
І сказав Господь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрував по землі та й перейшов її“.
Сказав же Господь: Чи ж ти звернув увагу на Мого раба Йова? Адже немає з усіх, що на землі, такого незлобливого, як він, чоловіка, праведного, невинного, побожного, що віддаляється від усякого зла! Ще має незлобність. Ти ж дарма сказав знищити його маєток.
І сказав Господь до сатани́: „Чи звернув ти увагу на раба Мого Йо́ва? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без при́воду його зруйнувати“.
А диявол у відповідь сказав Господу: Шкіра за шкіру. Те, чим людина володіє, вона дасть у викуп за свою душу.
І відповів сатана Господе́ві й сказав: „Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.
Ні, але простягнувши Твою руку, доторкнися до його тіла і його костей. Чи ж не поблагословить Тебе в обличчя?
Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до косте́й його та до тіла його, — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?“
Та Господь сказав дияволові: Ось Я передаю його тобі, тільки збережи його душу!
І сказав Господь до сатани: „Ось він у руці твоїй, — тільки душу його бережи!“
Вийшовши від Господа, диявол уразив Йова страшними гнійними струпами — від голови аж до ніг.
І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояко́м від стопи́ ноги́ його аж до його че́репа.
І той узяв черепок, щоб зшкрябувати гній, і сидів на гноїщі за містом.
А той узяв собі черепка́, щоб шкре́бти себе. І він сидів серед по́пелу.
А коли пройшло багато часу, то його жінка промовила до нього: Доки терпітимеш, кажучи: 9a Ось почекаю час ще недовго, очікуючи надію мого спасіння. 9b Бо ось із землі знищено пам’ять про тебе, синів і дочок, болі й муки мого лона, які я надаремно боляче переносила. 9c Ти ж сам сидиш у гної червів, ночуючи на дворі. 9d А я мандрую і служу з місця на місце, і з дому до дому, очікуючи, коли зайде сонце, щоб я спочила від трудів і болів, які мене тепер охоплюють. 9e Але скажи якесь слово на Господа і помирай!
І сказала йому його жінка: „Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!“
Він же, поглянувши на неї, сказав: Ти промовила, як одна з нерозумних жінок. Якщо ми прийняли добро з руки Господа, то хіба не перетерпимо зло? У всьому цьому, що з ним трапилося, Йов нічим не згрішив устами перед Богом.
А він до неї відказав: „Ти гово́риш отак, як гово́рить яка з божеві́льних! Чи ж ми бу́дем приймати від Бога добре, а злого не при́ймем?“ При всьому тому Йов не згрішив своїми устами.
Почувши про все зло, яке найшло на нього, троє його друзів прийшли до нього, — кожний з власної країни: Еліфас, цар теманський, Валдад, тиран савхейський, Софар, цар мінейський, і вони прийшли до нього одностайно, щоб його потішити і відвідати.
I почули троє при́ятелів Йо́вових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприхо́дили кожен з місця свого: теманя́нин Еліфа́з, шух'я́нин Бідда́д та наама́тянин Цофа́р. І вмовилися вони прийти ра́зом, щоб похитати головою над ним та поті́шити його.
Побачивши його здалека, вони не впізнали його і, закричавши гучним голосом, заплакали, роздерши кожний свій одяг і посипавши себе землею.
І звели́ вони зда́лека очі свої, — і не пізна́ли його. І підне́сли вони голос свій, та й заголоси́ли, і розде́рли кожен одежу свою, і кидали по́рох над своїми головами аж до неба.