Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Послухайте, послухайте моїх слів, щоб хоч у цьому була мені від вас потіха!
            выслушайте внимательно речь мою, и это будет мне утешением от вас.
            Проклинайте мене, я ж говоритиму, тоді не висміюватимете мене.
            Потерпите меня, и я буду говорить; а после того, как поговорю, насмехайся.
            Бо що ж? Хіба моє оскарження людини? І чому через це мені не обурюватися?
            Разве к человеку речь моя? как же мне и не малодушествовать?
            Дивлячись на мене, дивуєтеся, поклавши руки на уста.
            Посмотрите на меня и ужаснитесь, и положите перст на уста.
            Бо коли згадаю, то турбуюся, і болі охоплюють моє тіло.
            Лишь только я вспомню — содрогаюсь, и трепет объемлет тело моё.
            Чому безбожні живуть і досягають старості в багатстві?
            Почему беззаконные живут, достигают старости, да и силами крепки?
            Їхнє насіння по душі, і їхні діти перед очима.
            Дети их с ними перед лицом их, и внуки их перед глазами их.
            Їхнім сім’ям щастить, страху ж ніде не помітно, і бича від Господа на них немає.
            Домы их безопасны от страха, и нет жезла Божия на них.
            Їхня корова не скинула теляти, є збережена їхня худоба, яка була тільна — не втратила.
            Вол их оплодотворяет и не извергает, корова их зачинает и не выкидывает.
            Тож залишаються, як вічні вівці, а їхні діти забавляються,
            Как стадо, выпускают они малюток своих, и дети их прыгают.
            взявши псалтир і гусла, і веселяться під звуки музики.
            Восклицают под голос тимпана и цитры и веселятся при звуках свирели;
            Закінчили в добрі своє життя, і заснули в спокої аду.
            проводят дни свои в счастьи и мгновенно нисходят в преисподнюю.
            А він до Господа промовляє: Відступи від мене, не бажаю знати Твоїх доріг!
            А между тем они говорят Богу: «отойди от нас, не хотим мы знать путей Твоих!
            Хто Такий Всесильний, що Йому служитимемо? І яка вигода, коли Його зустрінемо?
            Что Вседержитель, чтобы нам служить Ему? и что пользы прибегать к Нему?»
            Бо в їхніх руках було добро, і діла безбожних Він не помічає.
            Видишь, счастье их не от их рук. — Совет нечестивых будь далёк от меня!
            Ні, але й світильник безбожних погасне, надійде ж на них знищення, і від гніву прийдуть їхні болі.
            Часто ли угасает светильник у беззаконных, и находит на них беда, и Он даёт им в удел страдания во гневе Своём?
            Вони ж будуть, наче полова перед вітром, чи наче порох, якого підняла вітряна буря.
            Они должны быть, как соломинка пред ветром и как плева, уносимая вихрем.
            Нехай синам не стане їхнього майна! Він йому віддасть і взнає.
            Скажешь: «Бог бережёт для детей его несчастье его». — Пусть воздаст Он ему самому, чтобы он это знал.
            Хай його очі побачать власну загибель, і Господь хай його не врятує.
            Пусть его глаза увидят несчастье его, и пусть он сам пьёт от гнева Вседержителева.
            Бо яке його бажання з ним у його домі? І кількість його місяців була порахована.
            Ибо какая ему забота до дома своего после него, когда число месяцев его кончится?
            Хіба Господь не є Той, Хто навчає розуму і вміння? Він же судитиме вбивць.
            Но Бога ли учить мудрости, когда Он судит и горних?
            Цей помре в силі своєї простоти, будучи повністю в добрі, та процвітаючий.
            Один умирает в самой полноте сил своих, совершенно спокойный и мирный;
            І його нутрощі сповнені жиру, шпик же його розливається.
            внутренности его полны жира, и кости его напоены мозгом.
            А той вмирає від гіркоти душі, бо не їсть нічого доброго.
            А другой умирает с душою огорчённою, не вкусив добра.
            Та вони разом сплять у землі, і гниль їх покрила.
            И они вместе будут лежать во прахе, и червь покроет их.
            Як знаю я вас, що сміливо на мене нападаєте.
            Знаю я ваши мысли и ухищрения, какие вы против меня сплетаете.
            Бо скажете: Де є дім володаря? І де є покриття наметів безбожних?
            Вы скажете: «где дом князя, и где шатёр, в котором жили беззаконные?»
            Запитаєте дорогу в тих, хто проходить, і не знехтуйте їхні знаки.
            Разве вы не спрашивали у путешественников и незнакомы с их наблюдениями,
            Адже лиходієві легко буде до дня знищення, до дня його гніву буде він доведений.
            что в день погибели пощажён бывает злодей, в день гнева отводится в сторону?
            Хто сповістить перед ним його дорогу? Він сам зробив, хто йому віддасть?
            Кто представит ему пред лицо путь его, и кто воздаст ему за то, что он делал?
            Тож він був відведений до гробів і пильнував на труні.
            Его провожают ко гробам и на его могиле ставят стражу.
            Солодкими для нього були каміння потоку… а за ним відійде кожний чоловік, і незчисленні — перед ним.
            Сладки для него глыбы долины, и за ним идёт толпа людей, а идущим перед ним нет числа.