Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Підхопивши, Йов промовив:
Так, я знаю, що недосяжним є моє звинувачення, і Його рука тяжкою стала на моєму стогнанні.
Тож хто взнає, що я знайду Його і прийду до кінця справи?
Скажу свій суд, а мої уста наповню обвинуваченням.
Якби я знав слова, які Він мені скаже, коли б я збагнув, що Він мені сповістить!
Навіть якщо з великою силою прийде на мене, то й тоді з погрозами не нападе на мене.
Адже в Нього правда і звинувачення, нехай же доведе мій суд до кінця!
Бо піду до попереднього, і мене більше немає. Але про те, що в кінці, що знаю?
Як зліва Він щось зробить, і не взнаю. Обійме правицею, і не побачу.
Адже Він вже знає мою дорогу, Він же мене випробував, наче золото.
Тож я піду у Його заповідях, бо я зберіг Його дороги, і не зверну.
І не переступлю Його заповідей, і в моєму нутрі я заховав Його слова.
Якщо ж і Він так судив, то хто чинитиме опір Йому? Адже те, що Він забажав, Він і вчинив!
14 Через це я до Нього поспішив, а бувши настановленим, я подумав про Нього. 15 За це потурбуюся в Його присутності. Пізнаю і боятимуся Його.
Господь же зм’якшив моє серце, і Вседержитель завдав мені турбот.
Адже я не знав, що на мене найде темрява, та темрява мене покрила перед моїм обличчям.
← (Йова 22) | (Йова 24) →