Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

Переклад Турконяка

Підхопивши, Йов промовив:

Заговорив Іов і мовив:

Так, я знаю, що недосяжним є моє звинувачення, і Його рука тяжкою стала на моєму стогнанні.

«Сьогодні знову гірка моя скарга,
його тяжка рука у мене стогін вириває.

Тож хто взнає, що я знайду Його і прийду до кінця справи?

Коли б я знав, де його знайти
щоб доступитись до його престолу!

Скажу свій суд, а мої уста наповню обвинуваченням.

Я впорядив би перед ним розправу,
наповнив би доводами мої уста.

Якби я знав слова, які Він мені скаже, коли б я збагнув, що Він мені сповістить!

Я збагнув би слова відповіді до мене,
я зрозумів би, що він мені сказав би!

Навіть якщо з великою силою прийде на мене, то й тоді з погрозами не нападе на мене.

Чи сперечався б він на повну силу зо мною?
О ні! Він би тільки до мене прислухався.

Адже в Нього правда і звинувачення, нехай же доведе мій суд до кінця!

Тоді з ним праведник став би на прю,
і я звільнився б від судді мого назавжди!

Бо піду до попереднього, і мене більше немає. Але про те, що в кінці, що знаю?

Та як піду на схід — його немає,
на захід — його не помічаю.

Як зліва Він щось зробить, і не взнаю. Обійме правицею, і не побачу.

На півночі його шукаю — не бачу,
повернуся на південь — не виджу.

Адже Він вже знає мою дорогу, Він же мене випробував, наче золото.

Він знає мою путь і мою зупинку;
нехай же мене випробує: як золото, я вийду.

Тож я піду у Його заповідях, бо я зберіг Його дороги, і не зверну.

Моя нога його сліду трималась;
путі його я пильнував, не відхилявся.

І не переступлю Його заповідей, і в моєму нутрі я заховав Його слова.

Від заповіді уст його не відступав я,
накази уст його ховав у себе в грудях.

Якщо ж і Він так судив, то хто чинитиме опір Йому? Адже те, що Він забажав, Він і вчинив!

Призначить він щось, — хто назад поверне?
Чого він забажає, те й зробить.

Виконує бо свою постанову,
а й ще багато іншого, що в ньому існує.

14 Через це я до Нього поспішив, а бувши настановленим, я подумав про Нього. 15 За це потурбуюся в Його присутності. Пізнаю і боятимуся Його.

Тому я перед ним жахаюсь,
подумаю — і його лякаюсь.

Господь же зм’якшив моє серце, і Вседержитель завдав мені турбот.

Бог зламав мій дух,
і налякав мене Всесильний.

Адже я не знав, що на мене найде темрява, та темрява мене покрила перед моїм обличчям.

Бож не від темряви я гину,
і не від пітьми, що вкрила вид мій.»