Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Хто мене поставить, як у місяці попередніх днів, в які мене оберігав Бог?
о, если бы я был, как в прежние месяцы, как в те дни, когда Бог хранил меня,
Так, як тоді, коли Його світильник світив над моєю головою, коли я ходив при Його світлі в темряві.
когда светильник Его светил над головою моею, и я при свете Его ходил среди тьмы;
Коли я впевнено ходив дорогами, коли Бог відвідував мій дім.
как был я во дни молодости моей, когда милость Божия была над шатром моим,
Коли я був дуже плідним, а навколо мене були діти.
когда ещё Вседержитель был со мною, и дети мои вокруг меня,
Коли мої дороги обливалися маслом, а мої гори плили молоком.
когда пути мои обливались молоком, и скала источала для меня ручьи елея!
Коли я виходив вранці в місті, то на площах ставили моє крісло.
когда я выходил к воротам города и на площади ставил седалище своё, —
Молодці, бачачи мене, ховалися, а всі старці вставали.
юноши, увидев меня, прятались, а старцы вставали и стояли;
Вельможі ж переставали говорити, поклавши палець на уста.
князья удерживались от речи и персты полагали на уста свои;
Ті ж, хто слухав, мене блаженним називали, а їхній язик прилипав до їхнього горла,
голос знатных умолкал, и язык их прилипал к гортани их.
бо вухо почуло і назвало блаженним мене, а око, бачачи мене, ухилялося.
Ухо, слышавшее меня, ублажало меня; око видевшее восхваляло меня,
Адже я спасав бідного з руки сильного, і я допомагав сироті, в якого не було помічника.
потому что я спасал страдальца вопиющего и сироту беспомощного.
Нехай на мене прийде благословення того, хто гине, а уста вдови мене благословили.
Благословение погибавшего приходило на меня, и сердцу вдовы доставлял я радость.
Я ж одягався в праведність, і наряджався в суд, наче в подвійний одяг.
Я облекался в правду, и суд мой одевал меня, как мантия и увясло.
я був батьком для немічних, я дослідив боротьбу, якої я не бачив.
отцом был я для нищих и тяжбу, которой я не знал, разбирал внимательно.
Я трощив челюсті безбожних, я виривав грабунок з-посеред їхніх зубів.
Сокрушал я беззаконному челюсти и из зубов его исторгал похищенное.
Я ж сказав: Мій вік старіється, наче стовбур фінікового дерева, я проживу довгий час.
И говорил я: «в гнезде моём скончаюсь, и дни мои будут многи, как песок;
Мій корінь розкрився біля води, і роса поселиться в моїх жнивах.
корень мой открыт для воды, и роса ночует на ветвях моих;
Слава моя марна зі мною, і мій лук у Його руці йде.
слава моя не стареет, лук мой крепок в руке моей».
Мене чули ті, які слухали, і замовкали на мою раду.
Внимали мне и ожидали, и безмолвствовали при совете моём.
А до моєї мови не додавали, раді ж були, коли я до них говорив.
После слов моих уже не рассуждали; речь моя капала на них.
Наче спрагла земля, що очікувала дощу, так вони чекали на мої слова.
Ждали меня, как дождя, и, как дождю позднему, открывали уста свои.
Якщо засміюся до них, не повірять, і світло мого обличчя не занепадало.
Бывало, улыбнусь им — они не верят; и света лица моего они не помрачали.