Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Хто мене поставить, як у місяці попередніх днів, в які мене оберігав Бог?
«О, коли б я був такий, як за місяців колишніх,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,
як за тих днів, коли Бог мене хоронив був,
Так, як тоді, коли Його світильник світив над моєю головою, коли я ходив при Його світлі в темряві.
коли над головою в мене сяяв його світич,
коли при його світлі я ходив у пітьмі!
коли при його світлі я ходив у пітьмі!
Коли я впевнено ходив дорогами, коли Бог відвідував мій дім.
Такий, як за днів осени моєї,
коли Бог вітав над моїм наметом,
коли Бог вітав над моїм наметом,
Коли я був дуже плідним, а навколо мене були діти.
коли Всевишній був іще зо мною
і круг мене були мої діти;
і круг мене були мої діти;
Коли мої дороги обливалися маслом, а мої гори плили молоком.
коли у молоці купались мої ноги,
і скеля точила потоками олію!
і скеля точила потоками олію!
Коли я виходив вранці в місті, то на площах ставили моє крісло.
Як я, було, виходив до брами в місті,
встановлював мій ослін на майдані,
встановлював мій ослін на майдані,
Молодці, бачачи мене, ховалися, а всі старці вставали.
хлопці, зобачивши мене, ніяковіли,
старі ж уставали — і залишалися стояти.
старі ж уставали — і залишалися стояти.
Вельможі ж переставали говорити, поклавши палець на уста.
Вельможі стримувались від розмови,
на уста клали собі руку.
на уста клали собі руку.
Ті ж, хто слухав, мене блаженним називали, а їхній язик прилипав до їхнього горла,
І голос старшин тихнув,
язик їхній прилипав до піднебіння.
язик їхній прилипав до піднебіння.
бо вухо почуло і назвало блаженним мене, а око, бачачи мене, ухилялося.
Вухо, що мене чуло, мене хвалило;
око, що мене бачило, свідчило про мене.
око, що мене бачило, свідчило про мене.
Адже я спасав бідного з руки сильного, і я допомагав сироті, в якого не було помічника.
Я бо рятував убогого, що кликав,
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.
і сироту, й того, кому ніхто не допомагає.
Нехай на мене прийде благословення того, хто гине, а уста вдови мене благословили.
Хто гинув, того благословення сходило на мене,
і серцю вдовиці я давав відраду.
і серцю вдовиці я давав відраду.
Я ж одягався в праведність, і наряджався в суд, наче в подвійний одяг.
Я одягавсь у справедливість, і вона вдягалась у мене;
право моє було, мов мантія і корона.
право моє було, мов мантія і корона.
я був батьком для немічних, я дослідив боротьбу, якої я не бачив.
Я батьком був для вбогих,
я розглядав невідомого справу.
я розглядав невідомого справу.
Я трощив челюсті безбожних, я виривав грабунок з-посеред їхніх зубів.
Я торощив щелепи злому,
з зубів у нього виривав здобич.
з зубів у нього виривав здобич.
Я ж сказав: Мій вік старіється, наче стовбур фінікового дерева, я проживу довгий час.
Я думав собі: Умру старим!
Днів моїх, як піску, буде багато.
Днів моїх, як піску, буде багато.
Мій корінь розкрився біля води, і роса поселиться в моїх жнивах.
Мій корінь буде при воді відкритий,
роса у мене на галуззі заночує.
роса у мене на галуззі заночує.
Слава моя марна зі мною, і мій лук у Його руці йде.
Слава моя завжди буде відновлятись,
лук мій зміцніє в руці у мене.
лук мій зміцніє в руці у мене.
Мене чули ті, які слухали, і замовкали на мою раду.
Вони мене слухали уважно
— замовкали, коли я їм радив.
— замовкали, коли я їм радив.
А до моєї мови не додавали, раді ж були, коли я до них говорив.
По моїй мові не говорили більше,
— крапля по краплі спадало на них моє слово.
— крапля по краплі спадало на них моє слово.
Наче спрагла земля, що очікувала дощу, так вони чекали на мої слова.
Вони, мов на дощ, на мене чекали,
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.
і розтуляли рот свій, мов на дощ пізній.
Якщо засміюся до них, не повірять, і світло мого обличчя не занепадало.
Усміхнусь, було, до них, коли вони зневіряться,
— веселости з мого обличчя не проганяли.
— веселости з мого обличчя не проганяли.