Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Хто мене поставить, як у місяці попередніх днів, в які мене оберігав Бог?
О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
Так, як тоді, коли Його світильник світив над моєю головою, коли я ходив при Його світлі в темряві.
Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
Коли я впевнено ходив дорогами, коли Бог відвідував мій дім.
Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
Коли я був дуже плідним, а навколо мене були діти.
Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
Коли мої дороги обливалися маслом, а мої гори плили молоком.
Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
Коли я виходив вранці в місті, то на площах ставили моє крісло.
Тодї виходив я, було до воріт міста*, й уставляв на майданї сїдалище себі,
Молодці, бачачи мене, ховалися, а всі старці вставали.
Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
Вельможі ж переставали говорити, поклавши палець на уста.
Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
Ті ж, хто слухав, мене блаженним називали, а їхній язик прилипав до їхнього горла,
Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
бо вухо почуло і назвало блаженним мене, а око, бачачи мене, ухилялося.
Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
Адже я спасав бідного з руки сильного, і я допомагав сироті, в якого не було помічника.
Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
Нехай на мене прийде благословення того, хто гине, а уста вдови мене благословили.
Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
Я ж одягався в праведність, і наряджався в суд, наче в подвійний одяг.
Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
я був батьком для немічних, я дослідив боротьбу, якої я не бачив.
Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
Я трощив челюсті безбожних, я виривав грабунок з-посеред їхніх зубів.
Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
Я ж сказав: Мій вік старіється, наче стовбур фінікового дерева, я проживу довгий час.
От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
Мій корінь розкрився біля води, і роса поселиться в моїх жнивах.
Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
Слава моя марна зі мною, і мій лук у Його руці йде.
Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
Мене чули ті, які слухали, і замовкали на мою раду.
Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
А до моєї мови не додавали, раді ж були, коли я до них говорив.
Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
Наче спрагла земля, що очікувала дощу, так вони чекали на мої слова.
Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
Якщо засміюся до них, не повірять, і світло мого обличчя не занепадало.
Бувало, всьміхнусь до них — а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.