Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

Після цього Йов відкрив свої уста

1

Після цього Іов розтулив уста й лихословив свій день.

2

і прокляв свій день, кажучи:

2

Він почав говорити й мовив:

3

Нехай пропаде день, в який я народився, і ніч, в яку сказали: Ось хлоп’я!

3

«Нехай загине день, коли я народився
і ніч, що сказала: Зачався чоловік!

4

Нехай буде той день темрявою, і нехай Господь згори його не шукає, і хай не зійде світло на нього.

4

Той день хай стане тьмою,
хай Бог з висоти не згадує про нього,
нехай світло не сяє над ним,

5

Нехай же його охопить темрява і тінь смерті, нехай на нього надійде морок.

5

нехай його перекреслить тьма й тінь чорна,
нехай над ним повисне хмара,
нехай густий туман його збентежить.

6

Нехай буде проклятим день і та ніч, нехай понесе його темрява. Хай не буде днем року, і хай не буде зарахований до днів місяця.

6

А ніч оту хай ухопить темрява,
нехай не лічиться з днями року,
у місяців число нехай не входить!

7

Але нехай та ніч буде болем, і хай не прийде на неї веселість чи радість.

7

Та ніч нехай буде безплідна,
радість до неї хай не завітає.

8

Але нехай прокляне її той, хто проклинає той день, той, хто бажає заволодіти великим китом.

8

Хай проклянуть її ті, що проклинають день,
ті, що готові розбудити Левіятана.

9

Хай потемніють зорі тієї ночі, нехай залишиться темною і до світання хай не прийде, і хай не побачить ранкової зорі, як сходить,

9

Нехай померхнуть зорі її світанку,
нехай чекає світла, та даремно,
нехай повік зорі не бачить,

10

тому що не замкнула дверей лона моєї матері. Бо відняло би біль від моїх очей.

10

тому що не замкнула
дверей мені в утробі
й горя від очей моїх не скрила.

11

Чому ж я не помер у лоні, а вийшов з лона, і чому я відразу не помер?

11

Чому, вже у лоні матері, не вмер я,
як вийшов з утроби, не загинув?

12

Чому ж мене зустріли коліна? Чому ж я ссав груди?

12

Навіщо прийняли мене коліна?
Навіщо було мені ссати груди?

13

Тепер же, лігши, мовчав би я, і, заснувши, спочив би я

13

Тепер лежав би, спочивав би я,
спав би й мав би спокій

14

із царями, радниками землі, які хвалилися мечами,

14

з царями й радниками краю,
які споруджують собі могили;

15

чи з володарями, у кого багато золота, які наповнили свої доми сріблом,

15

або з князями, що мають золота багато
і що наповнюють свої палати сріблом;

16

чи наче покидьок, який виходить з лона матері, чи наче немовлята, які не побачили світла.

16

і не було б мене, як закопаного викидня,
чи як немовляток, що не бачили світу.

17

Там безбожні спалили гнів люті, там спочили змучені тілом.

17

Там не шаліють більше злочинці,
там спочивають знеможені,

18

Спільно старі не почули голосу збирача податків.

18

там же спокійні в'язні,
не чують крику посіпаки.

19

Там є малий, великий і раб, який боявся свого володаря.

19

Малий, великий, там вони обидва,
і раб від свого пана вільний.

20

Чому ж дано світло тим, хто в гіркоті, і життя — тим, хто в душевних болях,

20

Пощо дає він світло бідоласі,
і життя тим, яким на серці гірко?

21

які бажають смерті й не осягають, копають, наче за скарбами,

21

Тим, що виглядають смерти, а її немає,
тим, що шукають її більш, ніж скарбів;

22

і дуже радими стали б, якщо би здобули?

22

тим, що радіють без міри,
веселяться, коли знайдуть домовину!

23

Смерть для чоловіка — спочинок, бо замкнув Бог довкруги нього.

23

Людині, що її дорога закрита,
що її Бог огородив навколо?

24

Бо стогін приходить перед моєю їжею, і я ллю сльози, огорнений страхом.

24

Зідхання стало мені хлібом,
як вода, линуть мої скарги,

25

Бо страх, над яким я роздумував, прийшов на мене, і той, кого я боявся, зустрів мене.

25

бо страх, якого я побоювався, напав на мене,
і те, чого лякавсь я, надійшло на мене.

26

Я не був у мирі й не замовк, і я не спочив, а на мене прийшов гнів.

26

Нема мені ні миру, ні спокою,
нема відради, прийшов на мене клопіт.»

Паралельне читання

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

Йова 3

Йова 3