Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
А тепер найменші висміяли мене, тепер повчають мене частково ті, чиїх батьків я мав за ніщо, яких я не вважав гідними псів моїх черід.
Нинї ж глузують із мене менші від мене лїтами, такі, що їх батьків я б не прийняв і між пастуші собаки.
І навіщо мені сила їхніх рук? Через них загинула повнота.
Бо й сила в руках їх — до чого вона менї була? вони вже пережили пору свою.
Бездітний у біді і голоді. Вони вчора втекли від біди і від скрути посухи.
Нуждою й голодом висушені, йдуть вони в степ безводний, мрачний та опустїлий;
Ті, хто оточує соляні місця при звуку, для яких солене було їм їжею, котрі без честі й знехтувані, зубожілі від усякого добра, які й коріння дерев жували від великого голоду.
Щиплють лободу попід корчами, — ягоди ялівцю — се хлїб їх.
З-посеред милозвучних кущів закричать вони, — котрі жили під дикою зеленню.
Там вони ревуть проміж кущами, куляться під тернєм.
Сини безумних і нечесних, їхні імена і слава згладжені із землі.
Люде викинені, люде безіменні, викиди землї!
А тепер я — їхні гусла, і вони мене мають за притчу.
У них то став я піснею тепер, кормом їх розмов.
Гидували ж мною, відступивши далеко, а для мого обличчя не стримувалися від плювання.
Мною гидують вони, тїкають далеко від мене, й не стидаються спльовувати передо мною.
Адже Він, відкривши Свій сагайдак, заподіяв мені зло, і вони позбулися уздечки моєї присутності.
Тим, що він (Бог) розвязав поводи мої й побив мене, то й вони скинули з себе узди передо мною,
З правого боку нащадків вони повстали, простягнули свою ногу і пішли проти мене стежками їхньої згуби.
З правого боку встає покидь ся, й валить із ніг мене, прямує пагубну дорогу свою проти мене.
Знищили мої стежки, бо Він скинув мій одяг.
Зрили стежку мою, все з'уміли зробити на мою погибель, а нема, хто б подав підмогу.
Своїми стрілами Він мене прошив, учинив мені, як бажає, я на стражданнях замішаний.
Вони прийшли на мене, наче б крізь широкий перелом у мурі, з шумом ринулись на мене.
Мої страждання повертаються, моя надія відійшла, наче вітер, і моє спасіння, наче хмара.
Страх ударив на мене; вітром розвіялась велич моя, а щастє моє унеслось, як хмара.
Тепер же на мені виллється моя душа, а мене охоплюють дні страждань.
А нинї ниє душа моя в менї; днї смутку обгорнули мене.
Вночі мої кості розгорілися, а моє сухожилля послабло.
Ніччю вертить мене в костях моїх, і жили мої не мають спокою.
Великою силою схопила недуга мій одяг, оточила мене, наче облямівка мого одягу.
Трудно, о трудно менї зняти одежу з себе, краї обгортки моєї давлять мене.
Схопила ж мене, наче глину, — моя частка в землі та в попелі.
Кинув мене він у грязь, я взявся попелом і пилом.
І я заволав до Тебе, та Ти не чуєш мене, вони встали і подивилися на мене.
Кричма до тебе кричу, а ти не чуєш, — стою, а ти дивишся (мовчки) на мене.
Ти ж напав на мене без пощади, бичував Ти мене сильною рукою.
Немилосердним зробивсь ти менї, сильною рукою ворогуєш проти мене.
Призначив Ти мене на страждання, і Ти відкинув мене від спасіння.
Ти зняв мене, пустив летїти з вітром і розбиваєш мене.
Знаю, що мене зітре смерть, бо кожному смертному земля — дім.
О, я знаю, що ти примчиш мене 'д смертї, до дому, де збіраються всї живучі.
Якби добрим було на себе накласти руки, чи попросивши іншого, він зробив би це мені.
Та він же не простягне руки своєї на дім костей; бо чи ж будуть вони кричати, як би їх стирав?
Я ж плакав над кожним немічним, стогнав, бачачи чоловіка в скруті.
А хиба ж я не плакав над тим, хто горював; чи ж не смутилось серце моє над бідними?
Тож я, очікував добра, та ось, мене зустріли скоріше злі дні.
А тим часом, коли дожидав добра, прийшло на мене лихо; коли сподївався сьвітла, тьма мене окрила.
Моє нутро заклекотало і не замовчить, випередили мене дні бідноти.
Нутро моє кипить і не перестає; днї печальні прийшли на мене.
Стогнучи, я пішов, не замикаючи уст, став у зборі, волаючи.
Я почорнїлий ходжу, та не від сонця; серед громади стаю і кричу.
Моя шкіра сильно почорніла, а мої кості від спеки згоріли.
Кожа вчорнїла моя, костї обгоріли від жару.