Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
А тепер найменші висміяли мене, тепер повчають мене частково ті, чиїх батьків я мав за ніщо, яких я не вважав гідними псів моїх черід.
Но теперь надо мною смеются те, кто младше меня, чьих отцов не удостоил бы я быть псами, пасущими моих овец.
І навіщо мені сила їхніх рук? Через них загинула повнота.
Что мне до силы их рук, если она из них ушла?
Бездітний у біді і голоді. Вони вчора втекли від біди і від скрути посухи.
Измученные голодом и жаждой, они бродят ночами по выжженной земле и мрачным пустырям.
Ті, хто оточує соляні місця при звуку, для яких солене було їм їжею, котрі без честі й знехтувані, зубожілі від усякого добра, які й коріння дерев жували від великого голоду.
Они ощипывают горькие травы, и хлеб для них — коренья дрока.
доми яких були кам’яними печерами.
Им остаётся жить лишь в пересохших руслах рек, среди камней и рытвин.
З-посеред милозвучних кущів закричать вони, — котрі жили під дикою зеленню.
Они рыдают у кустов колючих и жмутся к ним.
Сини безумних і нечесних, їхні імена і слава згладжені із землі.
Они — без имени толпа, изгнанники, отверженные всеми.
А тепер я — їхні гусла, і вони мене мають за притчу.
И теперь их сыновья смеются и поют песни про меня, и моё имя для них — ругательное слово.
Гидували ж мною, відступивши далеко, а для мого обличчя не стримувалися від плювання.
Они презирают меня и держатся в стороне, не раздумывая, плюют в лицо мне.
Адже Він, відкривши Свій сагайдак, заподіяв мені зло, і вони позбулися уздечки моєї присутності.
Теперь, когда Бог порвал тетиву у лука моего, и унизил меня, они не сдерживаются в присутствии моём.
З правого боку нащадків вони повстали, простягнули свою ногу і пішли проти мене стежками їхньої згуби.
Они набрасываются на меня с правой стороны, сбивают с ног, Я чувствую себя, как город осаждённый, как будто строят земляные валы против стен моих.
Знищили мої стежки, бо Він скинув мій одяг.
Они охраняют все дороги, чтобы я не мог убежать, они травят меня, не прибегая к помощи других.
Своїми стрілами Він мене прошив, учинив мені, як бажає, я на стражданнях замішаний.
Как через пролом в стене они пришли, они спешат и камни сыплют на меня.
Мої страждання повертаються, моя надія відійшла, наче вітер, і моє спасіння, наче хмара.
Я содрогаюсь от страха, моё достоинство как ветром унесло, и, как облака, исчезла безопасность.
Тепер же на мені виллється моя душа, а мене охоплюють дні страждань.
Теперь моя жизнь на излёте, дни страданий меня захватили.
Вночі мої кості розгорілися, а моє сухожилля послабло.
Ночью болят мои кости, и боль моя никогда не утихает.
Великою силою схопила недуга мій одяг, оточила мене, наче облямівка мого одягу.
Господь схватил меня за воротник и изорвал на мне одежду.
Схопила ж мене, наче глину, — моя частка в землі та в попелі.
Он в грязь меня забросил и стал я вровень с пылью, с пеплом.
І я заволав до Тебе, та Ти не чуєш мене, вони встали і подивилися на мене.
Я взываю к Тебе, Господи, но Ты не отвечаешь, встаю, чтобы молиться, но Ты не слушаешь.
Ти ж напав на мене без пощади, бичував Ти мене сильною рукою.
Господи, Ты стал безжалостным ко мне, и силу мне во вред употребляешь.
Призначив Ти мене на страждання, і Ти відкинув мене від спасіння.
Ты меня поднял и на сильный ветер бросил, Ты в бурю кидаешь меня из стороны в сторону.
Знаю, що мене зітре смерть, бо кожному смертному земля — дім.
Я знаю, Ты к смерти приведёшь меня, в тот дом, куда должны идти все живущие.
Якби добрим було на себе накласти руки, чи попросивши іншого, він зробив би це мені.
Но ведь никто же руку не поднимет на того, кто уже унижен и о пощаде просит.
Я ж плакав над кожним немічним, стогнав, бачачи чоловіка в скруті.
Не плакал ли я о тех, кого беда настигла, и разве не скорбел за бедных?
Тож я, очікував добра, та ось, мене зустріли скоріше злі дні.
Надежда на лучшее не оправдалась, и вместо света тьма пришла.
Моє нутро заклекотало і не замовчить, випередили мене дні бідноти.
Страдания и боль не прекратятся, их много будет в будущем моём.
Стогнучи, я пішов, не замикаючи уст, став у зборі, волаючи.
Я стал весь чёрный, но не от солнца, стою перед людьми, о помощи кричу.
Моя шкіра сильно почорніла, а мої кості від спеки згоріли.
Кожа потемнела, и тело всё горит от жара.