Переклад Турконяка

New International Version

Я поклав завіт моїм очам, — і не подумаю про дівицю.

1

“I made a covenant with my eyes
not to look lustfully at a young woman.

2

А яку частку Бог визначив згори, і який спадок Всесильного з висот?

2

For what is our lot from God above,
our heritage from the Almighty on high?

3

Хіба згуба не для неправедного, а відчуження не для тих, які чинять беззаконня?

3

Is it not ruin for the wicked,
disaster for those who do wrong?

4

Хіба Він сам не побачить мою дорогу і не порахує всі мої кроки?

4

Does he not see my ways
and count my every step?

5

Якщо ж я ходив з тими, які висміюють, якщо ж і моя нога поспішала на обман,

5

“If I have walked with falsehood
or my foot has hurried after deceit —

6

нехай вже стану я на справедливу вагу, а Господь знає мою невинність.

6

let God weigh me in honest scales
and he will know that I am blameless —

7

Якщо моя нога ухилилася з дороги, якщо ж і моє серце пішло за оком, якщо ж і моїми руками я доторкнувся до дарів,

7

if my steps have turned from the path,
if my heart has been led by my eyes,
or if my hands have been defiled,

8

то нехай сію я, а інші хай їдять, і нехай виявлюся без кореня на землі.

8

then may others eat what I have sown,
and may my crops be uprooted.

9

Якщо моє серце пішло за жінкою іншого чоловіка, якщо я і таємно очікував біля її дверей,

9

“If my heart has been enticed by a woman,
or if I have lurked at my neighbor’s door,

10

то нехай і моя жінка вгодить іншому, а мої діти хай зазнають приниження.

10

then may my wife grind another man’s grain,
and may other men sleep with her.

11

Бо опоганити заміжню жінку — це гнів люті, який не зупинити.

11

For that would have been wicked,
a sin to be judged.

12

Адже це — вогонь, що горить з усіх боків, куди тільки нападав, до кореня знищував.

12

It is a fire that burns to Destructiona;
it would have uprooted my harvest.

13

Якщо ж і знехтував я судом мого слуги чи служниці, коли вони в мене судилися,

13

“If I have denied justice to any of my servants,
whether male or female,
when they had a grievance against me,

14

то що я зроблю, коли Господь мені вчинить допит? Якщо ж відвідає, то яку відповідь дам?

14

what will I do when God confronts me?
What will I answer when called to account?

15

Чи не так, як і я постав у лоні, постали і вони? Ми ж постали в тому ж лоні.

15

Did not he who made me in the womb make them?
Did not the same one form us both within our mothers?

16

А немічні задовольнили потребу, яку лиш мали, я ж не відкинув око вдови.

16

“If I have denied the desires of the poor
or let the eyes of the widow grow weary,

17

Якщо ж я сам їв кусень мого хліба, а сироті не подав, —

17

if I have kept my bread to myself,
not sharing it with the fatherless —

18

хоча я від моєї молодості годував сироту, як батько, і наставляв від лона моєї матері, —

18

but from my youth I reared them as a father would,
and from my birth I guided the widow —

19

якщо ж я не зглянувся на нагого, який гинув, і не одягнув,

19

if I have seen anyone perishing for lack of clothing,
or the needy without garments,

20

і слабкі мене не поблагословили, а їхні плечі не грілися з постригу моїх ягнят,

20

and their hearts did not bless me
for warming them with the fleece from my sheep,

21

якщо я підняв проти сироти руку в надії, бо в мене була велика допомога,

21

if I have raised my hand against the fatherless,
knowing that I had influence in court,

22

то нехай же відпаде моє плече від ключиці, а моя рука нехай відламається від ліктя.

22

then let my arm fall from the shoulder,
let it be broken off at the joint.

23

Адже мене охопив Господній страх, і його тягаря я не перенесу.

23

For I dreaded destruction from God,
and for fear of his splendor I could not do such things.

24

Якщо я поклав золото, як мою силу, якщо ж і на дорогоцінний камінь я поклав надію,

24

“If I have put my trust in gold
or said to pure gold, ‘You are my security,’

25

якщо ж я зрадів, коли моє багатство стало великим, якщо ж і на нечисленне я поклав свою руку,

25

if I have rejoiced over my great wealth,
the fortune my hands had gained,

26

чи не побачу сонце, що сходить, що заходить, а місяць, що маліє? Адже це не від них.

26

if I have regarded the sun in its radiance
or the moon moving in splendor,

27

І якщо потай обманене було моє серце, якщо ж і поцілував я мою руку, приклавши до моїх уст,

27

so that my heart was secretly enticed
and my hand offered them a kiss of homage,

28

то це вже мені нехай вважається за найбільше беззаконня, бо я вчинив обман перед Всевишнім Господом.

28

then these also would be sins to be judged,
for I would have been unfaithful to God on high.

29

Якщо ж я і зрадів падінням моїх ворогів, і моє серце сказало: Добре! —

29

“If I have rejoiced at my enemy’s misfortune
or gloated over the trouble that came to him —

30

то нехай же тоді моє вухо почує моє прокляття, і нехай перешіптується народ, коли мені чинять зло.

30

I have not allowed my mouth to sin
by invoking a curse against their life —

31

Якщо ж часто мої служниці казали: Хто дав би нам насититися його тілом? Хоч я був дуже добрий.

31

if those of my household have never said,
‘Who has not been filled with Job’s meat?’ —

32

Чужинець не мешкав назовні, а мої двері були відкриті для кожного, хто приходив.

32

but no stranger had to spend the night in the street,
for my door was always open to the traveler —

33

Якщо ж, грішачи, я несвідомо скрив мій гріх,

33

if I have concealed my sin as people do,b
by hiding my guilt in my heart

34

бо не посоромився великої юрби, щоб перед ними признатися? Хіба ж дозволив я слабому вийти з моїх дверей з порожнім подолом?

34

because I so feared the crowd
and so dreaded the contempt of the clans
that I kept silent and would not go outside —

35

О, хто б мені дав того, хто вислухав би мене! Якщо я не побоявся Господньої руки, а письмо, яке я мав проти когось,

35

(“Oh, that I had someone to hear me!
I sign now my defense — let the Almighty answer me;
let my accuser put his indictment in writing.

36

читав, поклавши, як вінець на плечі,

36

Surely I would wear it on my shoulder,
I would put it on like a crown.

37

і якщо його не віддав я, подерши, і нічого не взявши від боржника,

37

I would give him an account of my every step;
I would present it to him as to a ruler.) —

38

якщо проти мене коли-небудь земля застогнала, якщо і її борозни разом заплакали,

38

“if my land cries out against me
and all its furrows are wet with tears,

39

якщо ж я з’їв її силу сам безплатно, якщо ж я засмутив, забравши душу власника землі,

39

if I have devoured its yield without payment
or broken the spirit of its tenants,

40

то замість пшениці нехай мені вийде будяк, а замість ячменю — бур’ян! І Йов зупинився у своїй мові.

40

then let briers come up instead of wheat
and stinkweed instead of barley.”
The words of Job are ended.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

New International Version

Йова 31

Job 31