Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Замовкли і його троє друзів, щоби більше не заперечувати Йову, бо Йов був праведний перед ними.
Як ті три мужі перестали відповідати Іовові, тому що він уважав себе праведним у своїх очах,
Обурившись, Еліус, син Варахіїла, вузієць з роду Рам, з Авсітідійської країни, сильно розлютився на Йова, тому що він проголосив себе праведним перед Господом.
тоді запалав гнівом Елігу, син Барахела з Бузу, з родини Рама. А запалав він гнівом на Іова за те, що Іов виправдовував себе радше, ніж Бога.
Тож він дуже розлютився проти трьох друзів, бо вони не змогли відповісти Йову, а мали його за безбожного.
На трьох же його друзів запалав він гнівом за те, що вони не знайшли ніякої більш відповіді, а все ж засудили Іова.
Та Еліус стримався дати відповідь Йову, тому що вони були старші за нього віком.
Отже, Елігу ждав був, поки вони говорили з Іовом, бо вони були старші від нього віком.
Коли ж Еліус побачив, що в устах трьох мужів немає відповіді, то його гнів запалав.
Як же Елігу побачив, що в устах трьох мужів не було більш ніякої відповіді, запалав гнівом,
І, підхопивши, Еліус, син Варахіїла, вузієць, сказав: Я є наймолодший за віком, а ви є старші. Тому я замовчав, боячись сповістити вам своє знання.
От і озвався Елігу, син Барахела з Бузу, й мовив: «Я молодий віком, а ви старі вже,
тому я наляканий, боявся
висловити вам мою думку.
тому я наляканий, боявся
висловити вам мою думку.
Я сказав: Нехай вік буде тим, хто веде розмову, — упродовж багатьох років вони набули мудрості.
Я собі думав: Хай дні говорять,
і літа многі хай покажуть мудрість!
і літа многі хай покажуть мудрість!
Але в смертних людях є дух, і дихання Вседержителя навчає.
То Божий дух у людині,
Всесильного надхнення їх урозумляє.
Всесильного надхнення їх урозумляє.
Не багатолітні є мудрими, і не старці знають суд.
Не ті, що мають багато літ, уже й мудрі,
і не старі вже й розуміють правду.
і не старі вже й розуміють правду.
Тому я сказав: Послухайте мене, і я сповіщу вам те, що знаю.
Тому й кажу: Мене послухай!
Оповіщу і я, що знаю!
Оповіщу і я, що знаю!
Прислухайтеся до моїх слів, бо вам, які слухаєте, говоритиму, доки не дослідите слів,
Ось я чекав слів ваших,
вслуховувавсь у ваші міркування.
Тоді, як ви шукали слів,
вслуховувавсь у ваші міркування.
Тоді, як ви шукали слів,
і так, як ви, я зрозумію! І ось, не було у вас того, хто оскаржував Йова, хто відповідав на його слова.
я пильно уважав на вас,
і ось ніхто Іовові не перечить,
ніхто з вас не відповідає на його промови.
і ось ніхто Іовові не перечить,
ніхто з вас не відповідає на його промови.
Щоб ви не сказали: Ми знайшли мудрість, — ми додали Господу.
Тож не кажіть: Ми знайшли мудрість;
Бог нас навчає, не людина!
Бог нас навчає, не людина!
Чоловікові ж наказали ви сказати ці слова!
Тому я не так сперечатися буду,
я відповім йому не вашими словами.
я відповім йому не вашими словами.
Вони жахнулися і більше не відповідали, — у них пропали слова.
Збентежені, не відповідали більше,
слів їм забракло.
слів їм забракло.
Я був терпеливий, бо вони не говорили, бо стояли, не відповіли.
І я чекав; але що не говорять,
що стоять і не відповідають більше, —
що стоять і не відповідають більше, —
Знову говоритиму, бо я є сповнений слів, адже мене вбиває дух нутра.
Повний бо слів я,
мене спонукує дух усередині.
мене спонукує дух усередині.
А моє нутро, наче зав’язаний бурдюк солодкого молодого вина, що бурлить, чи наче прорваний ковальський міх.
Нутро моє, немов вино без стоку,
що нові міхи розриває.
що нові міхи розриває.
Я заговорю, відкривши уста, щоб спочити.
Я виговорюсь, легше мені стане;
розтулю мого рота й відкажу.
розтулю мого рота й відкажу.
Адже я не соромитимуся людини, але й не боятимуся смертної людини.
Я не зважатиму ні на чию особу,
лестити не буду нікому;
лестити не буду нікому;