Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Замовкли і його троє друзів, щоби більше не заперечувати Йову, бо Йов був праведний перед ними.
И тогда три друга Иова перестали ему отвечать, потому что Иов был уверен в своей невиновности.
Обурившись, Еліус, син Варахіїла, вузієць з роду Рам, з Авсітідійської країни, сильно розлютився на Йова, тому що він проголосив себе праведним перед Господом.
Но был молодой Елиуй, сын Варакеля, потомка по имени Вуз. Елиуй был из семьи Рама, он рассердился на Иова за то, что тот считал себя справедливей Бога.
Тож він дуже розлютився проти трьох друзів, бо вони не змогли відповісти Йову, а мали його за безбожного.
Елиуй рассердился и на троих друзей Иова за то, что никто из них не смог ответить на вопросы Иова, не могли доказать, что Иов был не прав.
Та Еліус стримався дати відповідь Йову, тому що вони були старші за нього віком.
Елиуй был моложе всех и поэтому ждал, когда выскажутся все старшие и когда он сможет говорить.
Коли ж Еліус побачив, що в устах трьох мужів немає відповіді, то його гнів запалав.
И когда он увидел, что три друга Иова ничего не могут добавить, он опять рассердился.
І, підхопивши, Еліус, син Варахіїла, вузієць, сказав: Я є наймолодший за віком, а ви є старші. Тому я замовчав, боячись сповістити вам своє знання.
Так что в спор вступил Елиуй. Он сказал: "Я молод годами, вы старше меня, робел я, боялся сказать своё слово.
Я сказав: Нехай вік буде тим, хто веде розмову, — упродовж багатьох років вони набули мудрості.
Я думал — возраст должен говорить и должен мудрости учить старейший.
Але в смертних людях є дух, і дихання Вседержителя навчає.
Но Божий Дух сообщает людям мудрость, Его дыхание вселяет разум в нас.
Не багатолітні є мудрими, і не старці знають суд.
Не только старые мудры, не только они способны правду разуметь.
Тому я сказав: Послухайте мене, і я сповіщу вам те, що знаю.
И потому я говорю — послушайте меня, и я скажу вам то, что я считаю нужным.
Прислухайтеся до моїх слів, бо вам, які слухаєте, говоритиму, доки не дослідите слів,
Я ждал, пока вы говорили, слушал, как вы Иову отвечали, ждал, пока вы нужные слова искали.
і так, як ви, я зрозумію! І ось, не було у вас того, хто оскаржував Йова, хто відповідав на його слова.
Я осторожно слушал ваши речи, но ни один из вас не доказал неправоту Иова и не ответил доводам его.
Щоб ви не сказали: Ми знайшли мудрість, — ми додали Господу.
Никто из вас сказать не может, что мудрость он нашёл, Бог должен отвечать Иову, доводы — не люди.
Чоловікові ж наказали ви сказати ці слова!
Ко мне Иов не обращал свои слова, и вашими речами не буду я Иову отвечать.
Вони жахнулися і більше не відповідали, — у них пропали слова.
Иов, они нить рассуждений потеряли, им больше нечего тебе ответить.
Я був терпеливий, бо вони не говорили, бо стояли, не відповіли.
Я ждал, пока они тебе ответят, но они спорить перестали и молчат.
Знову говоритиму, бо я є сповнений слів, адже мене вбиває дух нутра.
Я полон слов, они меня, возможно, могут разорвать.
А моє нутро, наче зав’язаний бурдюк солодкого молодого вина, що бурлить, чи наче прорваний ковальський міх.
Я словно фляга нового вина, которую ещё не открывали, или меха, готовые порваться.
Я заговорю, відкривши уста, щоб спочити.
Я буду говорить, и будет легче мне: я должен отвечать.
Адже я не соромитимуся людини, але й не боятимуся смертної людини.
К Иову должен относиться я, как и к любому человеку, и льстить ему не буду я.