Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

Коли Еліус перестав говорити, то до Йова крізь бурю і хмари заговорив Господь:

1

Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:

2

Хто цей, який скриває від Мене раду, хто тримає слова в серці й думає від Мене втаїти?

2

«Хто то такий затемнює мої задуми
нерозважливими словами?

3

Підв’яжи, як муж, твої стегна, Я ж тебе запитаю, а ти Мені відповіси!

3

Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі:
бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати!

4

Де ти був, коли Я основував землю? Сповісти Мені, якщо ти володієш знанням.

4

Де був єси, як я закладав землю?
Скажи, як маєш розум.

5

Чи знаєш, хто визначив її розміри? І хто протягнув мірний шнур по ній?

5

Хто визначив їй міру, — може знаєш,
або хто простягнув лінію над нею?

6

На чому встановлені її склепіння? Хто є той, котрий заклав на ній кутовий камінь?

6

На чім підвалини її оперто,
або хто поклав її наріжний камінь

7

Коли народжувалися зорі, усі Мої ангели хвалили Мене могутнім голосом.

7

під радісні співи ранніх зір,
під оклики веселі всіх синів Божих?

8

Я загородив море брамами, коли воно хлинуло, виходячи з лона своєї матері.

8

Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?

9

Я ж зробив йому хмару за одяг і повив його імлою.

9

Коли я зробив для нього одіж-хмару
і пелену для нього — густу мряку?

10

І Я поставив йому границі, встановивши засуви та брами.

10

Границю я йому призначив,
поклав засуви й ворота

11

Я ж сказав йому: Досі підеш, і не перейдеш, але в тобі розіб’ються твої хвилі!

11

й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш!
Ось тут розіб'ються твої надимані хвилі!

12

Хіба Я при тобі наказав ранньому світлові, і ранкова зірка побачила своє визначене місце,

12

Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові,
вказав зорі належне місце,

13

щоб схопитися за краї землі, аби скинути із себе безбожних?

13

щоб вона ухопила за краї землю
і щоб безбожників струсила з неї?

14

Хіба ти, взявши глинисту землю, зліпив живу істоту і наділив її мовою на землі?

14

Вона міняє вид свій, мов глина для печатки,
стає барвистою, немов одежа.

15

Чи ти забрав світло від безбожних, а плече гордих знищив,

15

І в грішників відібрано їхнє світло,
і ломиться піднесена рука.

16

прийшов до джерела моря, ходив стопами по безодні?

16

Чи ти зійшов колись до джерел моря?
Походжав дном безодні?

17

Хіба тобі зі страхом відкриваються брами смерті, а придверники аду, бачачи тебе, лякалися?

17

Чи відкрилися тобі ворота смерти?
Чи бачив єси брами смертельної тіні?

18

Чи ти збагнув широчінь піднебесної? Сповісти ж мені, якою вона є!

18

Чи обійняв оком світ широкий?
Скажи, коли усе те знаєш!

19

А в якій це землі замешкує світло, і де місце темряви?

19

Де та дорога — до світла оселі,
і темрява, — де її місце,

20

Хіба ти Мене приведеш до їхніх околиць? Чи й ти вивідав їхні стежки?

20

щоб привести їх до їхнього житла,
направити їх до їхнього дому?

21

Знаю, що ти тоді народився, і число твоїх років велике.

21

Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився,
і число днів твоїх велике.

22

Та чи ходив ти до сховищ снігу, і чи бачив ти сховища граду?

22

Доходив ти колись до сховищ снігу?
Чи, може, бачив склади граду,

23

Можливо воно відкладене тобі на час ворогів, на день війни і битви?

23

що я тримаю на час-пору смутку,
на день війни та битви?

24

Звідки виходить мороз чи розноситься південний вітер на піднебесну?

24

Де та дорога, що нею світло ділиться
і шириться по землі східній вітер?

25

Хто ж приготував русло для дощової зливи, і дорогу громоносним бурям,

25

Хто зливі канали риє,
дорогу гуркотові грому,

26

щоб посилати дощ на безлюдну землю, на пустелю, де немає людини,

26

щоб дощ послати на безлюдну землю,
пустиню, де нема нікого?

27

щоб наситити незаселену і непрохідну землю і викликати ріст зелені?

27

Щоб напоїти пустизну та пустелю,
щоб виростити в степу тирсу?

28

Хто є батько дощу? Хто ж є той, котрий породив краплі роси?

28

Чи має дощ батька?
Хто родить роси краплі?

29

З якого лона виходить лід? А хто на небі породив мороз,

29

З чийого лона лід виходить?
І іній з небес, — хто його породжує?

30

який сходить, наче вода, що тече? Поверхню ж безодні хто оснував?

30

Мов камінь, тверднуть води,
обличчя безодні замерзає.

31

Чи ти збагнув пов’язь Плеяди і відкрив огорожу Оріона?

31

Чи міг би ти зв'язати вузли Квочки?
Чи Косаря мотуззя розв'язати?

32

Чи ти відкриєш сузір’я у своєму часі, і чи притягнеш Вечірню зорю за її косу?

32

Чи вивести у свій час ранню зорю,
Віз із його дітьми повести?

33

Чи ти знаєш переміни неба чи те, що стається у злагоді в піднебесній?

33

Чи знаєш ти небес закони?
Чи можеш їхній порядок на землі встановити?

34

Чи ти покличеш хмару голосом, і вона тебе послухається поривами бурхливої зливи?

34

Можеш зняти голос твій до хмари,
щоб рясний дощ спустивсь на тебе?

35

Чи пошлеш блискавки, і вони підуть? Чи запитають вони тебе: Що робити?

35

Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли
й тобі сказали: Ось ми!

36

Хто ж дав жінкам мудрість ткати чи вміння вишивати?

36

Хто вклав в ібіса мудрість?
Хто півневі дав розум?

37

Хто ж у своїй мудрості перераховує хмари, і прихилив небо до землі?

37

Хто мудро може зчислити хмари
і бурдюки небесні вихиляти?

38

Розлився порох, наче земля, Я ж зліпив його, наче кам’яну брилу.

38

Як пил стає болотом
і як грудки злипаються до купи?

39

Хіба ти полюєш їжу для левів, чи наповнюєш душі зміїв?

39

Невже то ти полюєш для левиці здобич
і голод левенят заспокоюєш,

40

Адже вони перелякалися у своїх лігвищах, перебувають у лісах, чатуючи.

40

коли, причаївшися, вони лежать у барлогах,
сидять, в гущавині засівши?

41

Хто ж приготовив їжу вороні? Бо її пташенята закричали до Господа, блукаючи в пошуках їжі!

41

Хто воронові харч готує,
як його діти пищать до Бога,
блукаючи без поживи?»

Паралельне читання

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

Йова 38

Йова 38