Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Коли Еліус перестав говорити, то до Йова крізь бурю і хмари заговорив Господь:
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Хто цей, який скриває від Мене раду, хто тримає слова в серці й думає від Мене втаїти?
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
Підв’яжи, як муж, твої стегна, Я ж тебе запитаю, а ти Мені відповіси!
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
Де ти був, коли Я основував землю? Сповісти Мені, якщо ти володієш знанням.
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
Чи знаєш, хто визначив її розміри? І хто протягнув мірний шнур по ній?
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
На чому встановлені її склепіння? Хто є той, котрий заклав на ній кутовий камінь?
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
Коли народжувалися зорі, усі Мої ангели хвалили Мене могутнім голосом.
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
Я загородив море брамами, коли воно хлинуло, виходячи з лона своєї матері.
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
Я ж зробив йому хмару за одяг і повив його імлою.
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
І Я поставив йому границі, встановивши засуви та брами.
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
Я ж сказав йому: Досі підеш, і не перейдеш, але в тобі розіб’ються твої хвилі!
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
Хіба Я при тобі наказав ранньому світлові, і ранкова зірка побачила своє визначене місце,
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
щоб схопитися за краї землі, аби скинути із себе безбожних?
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
Хіба ти, взявши глинисту землю, зліпив живу істоту і наділив її мовою на землі?
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
Чи ти забрав світло від безбожних, а плече гордих знищив,
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
прийшов до джерела моря, ходив стопами по безодні?
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
Хіба тобі зі страхом відкриваються брами смерті, а придверники аду, бачачи тебе, лякалися?
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
Чи ти збагнув широчінь піднебесної? Сповісти ж мені, якою вона є!
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
А в якій це землі замешкує світло, і де місце темряви?
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
Хіба ти Мене приведеш до їхніх околиць? Чи й ти вивідав їхні стежки?
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
Знаю, що ти тоді народився, і число твоїх років велике.
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Та чи ходив ти до сховищ снігу, і чи бачив ти сховища граду?
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
Можливо воно відкладене тобі на час ворогів, на день війни і битви?
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
Звідки виходить мороз чи розноситься південний вітер на піднебесну?
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
Хто ж приготував русло для дощової зливи, і дорогу громоносним бурям,
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
щоб посилати дощ на безлюдну землю, на пустелю, де немає людини,
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
щоб наситити незаселену і непрохідну землю і викликати ріст зелені?
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
Хто є батько дощу? Хто ж є той, котрий породив краплі роси?
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
З якого лона виходить лід? А хто на небі породив мороз,
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
який сходить, наче вода, що тече? Поверхню ж безодні хто оснував?
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
Чи ти збагнув пов’язь Плеяди і відкрив огорожу Оріона?
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
Чи ти відкриєш сузір’я у своєму часі, і чи притягнеш Вечірню зорю за її косу?
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
Чи ти знаєш переміни неба чи те, що стається у злагоді в піднебесній?
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
Чи ти покличеш хмару голосом, і вона тебе послухається поривами бурхливої зливи?
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
Чи пошлеш блискавки, і вони підуть? Чи запитають вони тебе: Що робити?
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
Хто ж дав жінкам мудрість ткати чи вміння вишивати?
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
Хто ж у своїй мудрості перераховує хмари, і прихилив небо до землі?
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Розлився порох, наче земля, Я ж зліпив його, наче кам’яну брилу.
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
Хіба ти полюєш їжу для левів, чи наповнюєш душі зміїв?
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
Адже вони перелякалися у своїх лігвищах, перебувають у лісах, чатуючи.
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?