Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Чи ти дізнався про час народження диких скелястих кіз, чи ти спостерігав болі народження в оленів?
Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?
Чи ти підрахував їхні повні місяці до народження, чи ти розв’язав їхні болі?
Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?
Чи ти вигодував їхніх дітей без страху? Чи ти втамуєш їхні болі?
Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;
Відійдуть їхні діти, розмножаться в нащадках, вийдуть, і не повернуться до них.
Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.
Хто ж є той, котрий вільним пустив дикого осла, і хто розв’язав його кайдани?
Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?
Я поклав йому життя в пустелі і його поселення — соляні місця.
Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.
Висміюючи численний народ міста і не чуючи осуду збирача податків,
Сьміх — йому товпи міські, й не чує крику погонича,
він оглядає гори — своє пасовисько, і шукає за всякою зеленню.
По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.
Чи забажає служити тобі одноріг, чи захоче він лягти біля твоїх ясел?
А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?
Чи ти прив’яжеш пасами його ярмо, чи він оратиме тобі борозни на рівнині?
Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?
Ти ж на нього поклав надію, тому що його сила велика, а чи доручиш йому твої роботи?
Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?
Чи віриш, що він віддасть тобі посів і доставить тобі до його току?
Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?
Крило миле в нееласа [1] , якщо зачне асіда [2] і несса [3].
Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?
Бо залишить на землі свої яйця, і на землі зігріває,
Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,
і вона забула, що нога розкине і польові звірі потопчуть.
Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;
Жорстоко відноситься вона до своїх дітей, наче вони не її, надаремно трудилася без страху.
До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його* буде даремний;
Бо затримав Бог від неї мудрість, і не вділив їй розуму.
Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;
У відповідний час він піднесеться на висоту, вона насміхатиметься з коня і його вершника.
(Тільки втїкаючи) коли підніме крила, — сьміх йому кінь і їздець його.
Чи ти дав коневі силу, одягнув йому на шию страх?
Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?
Ти дав йому озброєння, а славу зі сміливістю — його грудям?
Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;
Б’ючи копитом, гарцює на рівнині, виходить на долину в силі.
Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;
Над зустрічними стрілами він сміється, і від меча він не відвертатиметься!
З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.
і в гніві він знищить землю, і не повірить, доки труба не подасть знак.
Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;
А коли труба дає знак, то він говорить: Добре! — здалека занюхує бій, стаючи дибки з іржанням.
Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.
Чи з твого вміння непорушно зупинився яструб, розпростерши крила, дивлячись на південь?
Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?
Чи на твій наказ орел підноситься вгору, а гриф ночує, сидячи у своєму гнізді,
Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?
на виступі скелі й приховано?
Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;
Будучи там, він шукає їжі, його очі спостерігають здалека.
Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;