Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Якби хтось дійсно зважив [1] мою лють, а мої болі взяв би разом на вагу,
О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
то були б тяжчі за пісок, що на березі моря. Але, як здається, мої слова погані.
Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
Адже в моєму тілі є Господні стріли, лють яких випиває мою кров. Коли почну говорити, колють мене.
Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
Бо що ж? Чи без причини закричить дикий осел, хіба ж не шукаючи їжі? Хіба ж реве бик біля ясел, коли має їжу?
Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
Чи ж їдять хліб без солі? І хіба є смак у пустих словах?
Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
Бо моя душа не може зупинитися. Бо я вважаю за огидну свою їжу, наче запах лева.
(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
О, коли б Він дав мені, щоб виконалося моє прохання, і мою надію дав би Господь!
О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
Нехай Господь, почавши, зранить мене, та до кінця мене не вигубить.
О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
Нехай буде для мене гробницею місто, на мурах якого я скакав у ньому. Я не перестану, бо я не переступив святих слів мого Бога.
Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
Бо ж яка моя сила, що я терплю? Чи який мій час, що тримається моя душа?
Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
Хіба моя міць — міцність каменю? Хіба моє тіло з міді?
Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
Чи не на Нього я поклав надію? Поміч же від мене віддалилася.
Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
Покинуло мене милосердя, і Господня допомога знехтувала мною.
До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
Не поглянули на мене мої близькі. Наче потік, що відходить, чи наче хвиля вони пройшли повз мене.
Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
Ті, хто мене шанував, тепер напали на мене, наче сніг чи суцільний лід.
Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
Так, як коли настала спека, розтопились і невідомо чим було,
Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
так і я, покинутий усіма, пропав я і став бездомним.
Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
Гляньте на дороги теманців, ви, які оточуєте дороги сабонців.
Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
І стидові підпадуть ті, хто надіється на міста і маєтки.
Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
Тож і ви напали на мене без милосердя, наче перелякалися, бачачи мою рану.
Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
Що ж бо? Чи я щось у вас попросив, чи потребую вашої сили,
Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
щоб врятуватися від ворогів, чи спастися з руки володарів?
І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
Повчіть мене, я ж мовчатиму! Якщо я в чомусь заблукав, вкажіть мені!
Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
Але як видно, неприємні слова праведного, бо не у вас прошу сили.
Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
І ваше звинувачення словам не зупинить мене, бо я не сприйму висловів ваших промов.
Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
Адже ви лише нападаєте на сироту, наскакуєте на вашого друга.
Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
Тепер же, поглянувши на ваші обличчя, не скажу неправди.
Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
Сидіть же, і нехай не буде неправедності, і знову приєднайтеся до праведних.
Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!