Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Хіба життя людини на землі радше не є випробуванням, — його життя, наче в наймита, взятого на день?
            «Чи ж то життя людини на землі не служба? 
Чи ж не як дні поденника, дні його?
            Чи ж не як дні поденника, дні його?
Або наче раб, який боїться свого володаря і схопив тінь, чи наче найманець, який очікує своєї винагороди.
            Неначе раб, що прагне холодку, 
немов поденник, що жде заплати,
            немов поденник, що жде заплати,
Так і я переніс порожні місяці, і ночі болючі мені дано.
            так місяці омани випали мені на долю, 
і припали мені ночі болю.
            і припали мені ночі болю.
Якщо засну, кажу: Коли день? Як же встану, знову: Коли вечір? А буваю я сповненим болю від вечора аж до ранку.
            Коли лягаю, то кажу: Коли той день настане? 
Коли встаю: Коли вже вечір?
І насичуюсь турботами до смерку.
            Коли встаю: Коли вже вечір?
І насичуюсь турботами до смерку.
Моє ж тіло покривається гноєм червів, і я чахну, зіскрібаючи грудки землі з моїх виділень.
            Тіло моє вкрилось червою і струпом, 
шкіра моя потріскалась, узялася гноєм.
            шкіра моя потріскалась, узялася гноєм.
А моє життя проминуло легше за бесіду, загинуло воно в марній надії.
            Дні мої линуть швидше, ніж човник, 
і безнадійно пропадають.
            і безнадійно пропадають.
Тож згадай, що мій дух — життя, і моє око більше не повернеться, щоб побачити добро.
            Згадай же, що життя моє — лиш подув. 
Очі мої вже не зазнають більше щастя.
            Очі мої вже не зазнають більше щастя.
Не побачить мене око Того, Хто мене бачить. Очі Твої на мені, а мене більше немає,
            Око, що бачило мене, вже більше не побачить, 
очі твої шукатимуть мене, та мене більш не буде.
            очі твої шукатимуть мене, та мене більш не буде.
— наче хмара стерта з неба. Адже якщо людина зійде до аду, то більше не вийде,
            Розвіюється хмара і минає, 
отак хто сходить до Шеолу, вже звідтіль не вийде.
            отак хто сходить до Шеолу, вже звідтіль не вийде.
і більше не повернеться до власного дому. І більше його не впізнає його місце.
            Не повернеться вже більше до себе в хату, 
і місце, де він був, його вже не впізнає.
            і місце, де він був, його вже не впізнає.
Тож я вже не зупиню моїх уст, говоритиму, будучи в скруті, охоплений бідою, відкрию гіркоту моєї душі.
            Тим то не буду стримувати уст моїх 
і говоритиму в печалі мого духу,
я скаржитимусь у горі душі моєї.
            і говоритиму в печалі мого духу,
я скаржитимусь у горі душі моєї.
Яким морем я є, чи змієм, що Ти настановив наді мною сторожу?
            Чи ж то я море чи морська потвора, 
що ти проти мене ставиш сторожу?
            що ти проти мене ставиш сторожу?
Я сказав: Мене потішить моє ліжко, відкрию ж до себе самого власне слово на моєму ліжку.
            Коли гадаю: втішить мене моя постіль, 
ложе моє допоможе перенести мою скаргу,
            ложе моє допоможе перенести мою скаргу,
Ти мене страшиш снами і лякаєш мене видіннями.
            тоді жахаєш мене снами, 
і примарами мене лякаєш.
            і примарами мене лякаєш.
Забереш від мого духа мою душу, від смерті ж — мої кості.
            І я волів би задушитись, 
смерть мені ліпша від страждання.
            смерть мені ліпша від страждання.
Адже не житиму навіки, щоб терпіти. Відступи від мене, бо моє життя марне.
            Я сохну, я не буду жити завжди! 
Облиш мене, бо дні мої — лише подув!
            Облиш мене, бо дні мої — лише подув!
Бо чим є людина, що Ти її звеличив, або що Ти звертаєш на неї увагу?
            І що той чоловік, щоб його цінувати, 
звертати на нього твою увагу,
            звертати на нього твою увагу,
Невже здійснюватимеш над ним нагляд аж до ранку, і його судитимеш до спочинку?
            навідуватись до нього щоранку, 
і випробовувати його щохвилі?
            і випробовувати його щохвилі?
Як довго не залишатимеш мене і не відпускатимеш мене, доки ще ковтатиму мою слину в болі?
            Коли ти перестанеш за мною назирати, 
даси мені спокійно слину проковтнути?
            даси мені спокійно слину проковтнути?
Якщо я згрішив, що Тобі можу зробити, Тобі, Хто знає людський розум? Навіщо Ти мене поставив Твоїм звинувачуваним, я є для Тебе тягарем?
            Та коли я і згрішив, що тобі заподіяв, 
тобі, що наглядаєш за людиною?
Чому ж мене ціллю собі поставив,
так що зробивсь я тягарем для себе?
            тобі, що наглядаєш за людиною?
Чому ж мене ціллю собі поставив,
так що зробивсь я тягарем для себе?