Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Хіба життя людини на землі радше не є випробуванням, — його життя, наче в наймита, взятого на день?
Иов сказал: "Тяжела борьба человека на этой земле. Жизнь его словно жизнь батрака.
Або наче раб, який боїться свого володаря і схопив тінь, чи наче найманець, який очікує своєї винагороди.
Человек — словно раб, мечтающий о прохладе, словно батрак, ждущий вознагражденья.
Так і я переніс порожні місяці, і ночі болючі мені дано.
Месяц за месяцем в опустошении прошли, ночи мои проходят в страданьях.
Якщо засну, кажу: Коли день? Як же встану, знову: Коли вечір? А буваю я сповненим болю від вечора аж до ранку.
Когда ложусь, я думаю: "Когда я встану?" Но длится ночь, и ворочаюсь я, пока не встанет солнце.
Моє ж тіло покривається гноєм червів, і я чахну, зіскрібаючи грудки землі з моїх виділень.
Черви и грязь покрывают тело моё, кожа потрескалась и нарывает.
А моє життя проминуло легше за бесіду, загинуло воно в марній надії.
Дни мои торопливей, чем челноки ткача. И завершается жизнь моя без надежды.
Тож згадай, що мій дух — життя, і моє око більше не повернеться, щоб побачити добро.
Господи, вспомни, что жизнь моя лишь вздох, и ничего хорошего я не увижу вновь.
Не побачить мене око Того, Хто мене бачить. Очі Твої на мені, а мене більше немає,
И Ты меня не увидишь: Ты будешь меня искать, но не будет меня.
— наче хмара стерта з неба. Адже якщо людина зійде до аду, то більше не вийде,
Облака редеют и уходят. Так и с человеком — он похоронен в могиле и не вернётся обратно.
і більше не повернеться до власного дому. І більше його не впізнає його місце.
Он никогда не вернётся в свой старый оставленный дом, чужим он будет в доме этом.
Тож я вже не зупиню моїх уст, говоритиму, будучи в скруті, охоплений бідою, відкрию гіркоту моєї душі.
И поэтому не буду я молчать — я всё скажу! Мой дух страдает — я жаловаться буду, ибо горестно душе моей.
Яким морем я є, чи змієм, що Ти настановив наді мною сторожу?
Разве я неукротимое море иль чудовище морское? Не потому ль следишь за мною постоянно?
Я сказав: Мене потішить моє ліжко, відкрию ж до себе самого власне слово на моєму ліжку.
Успокоение должна мне дать постель, — освобождение и отдых.
Ти мене страшиш снами і лякаєш мене видіннями.
Но, Господи, всегда, когда ложусь, видениями меня кошмарными пугаешь.
Забереш від мого духа мою душу, від смерті ж — мої кості.
Поэтому уж лучше быть задушенным, чем жить, как я живу.
Адже не житиму навіки, щоб терпіти. Відступи від мене, бо моє життя марне.
Я ненавижу жизнь мою — сдаюсь. Жить вечно не хочу. Оставь меня! Жизнь ничего не значит!
Бо чим є людина, що Ти її звеличив, або що Ти звертаєш на неї увагу?
И почему Тебе, Господь, так важен человек? Честь воздаёшь ему за что? Зачем его Ты замечаешь?
Невже здійснюватимеш над ним нагляд аж до ранку, і його судитимеш до спочинку?
Почему Ты его навещаешь каждое утро и испытываешь каждый миг?
Як довго не залишатимеш мене і не відпускатимеш мене, доки ще ковтатиму мою слину в болі?
Господь, Ты глаз с меня не сводишь, ни на секунду меня не оставляешь.
Якщо я згрішив, що Тобі можу зробити, Тобі, Хто знає людський розум? Навіщо Ти мене поставив Твоїм звинувачуваним, я є для Тебе тягарем?
Ты следишь за тем, что делают люди. Что ж, если согрешил я, что могу я сделать? Ну почему вдруг стал я Твоею целью? Иль стал я преткновеньем для Тебя?
І навіщо Ти не забув мої гріхи і не очистив мого гріха? Тепер же я піду в землю, — ось встаю вранці, а мене більше немає.
И почему ты не простишь меня за то, что сделал я неверно? Почему Ты не отпустишь все грехи мои? Ведь скоро я умру и лягу в могилу, и будешь Ты искать меня, но я уйду, и меня не будет".