Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

Підхопивши, Йов сказав:

1

Заговорив Іов і мовив:

2

По правді знаю, що так є. Бо як смертна людина буде праведною перед Господом?

2

«Правда! Я знаю, що воно так;
та й як би чоловік міг бути
справедливим перед Богом?

3

Адже якщо бажає судити Його, Він його не слухатиме, щоб не відказав на одне його слово з тисячі.

3

Коли б він захотів на прю з ним стати,
на тисячу ні разу йому не відповів би.

4

Бо Він є мудрий розумом, сильний і великий. Хто, твердо ставши перед Ним, залишився?

4

Він мудрий серцем і силою могутній;
хто проти нього коли вперся й зостався цілим?

5

Він старими робить гори, і вони не знають, Він перекидає їх гнівом.

5

Він переносить гори, і вони не знають,
в своєму гніві їх перевертає.

6

Він трясе піднебесною від основ, її стовпи хитаються.

6

Зрушує землю з її місця,
й її стовпи стрясаються.

7

Він говорить сонцеві, — і не сходить, а зорі запечатує.

7

Він велить сонцю, і воно не сходить;
кладе печать на звізди.

8

Він Сам розтягнув небо і ходить по морю, як по землі, —

8

Він небеса нап'яв, сам він;
він ходить по морських висотах.

9

Він, Хто творить Плеяду, Есперу, Арктура і кімнати півдня,

9

Він створив Віз, Косарів,
Квочку і Комори Півдня.

10

Він, Хто чинить велике і незбагненне, славне і надзвичайне, якому немає рахунку.

10

Він творить діла великі, незбагненні
і чудеса без ліку!

11

Якщо Він пройде повз мене, то я не побачу. І якщо мине мене, я зовсім не пізнав.

11

Як пройде попри мене, я не побачу,
як промайне, я не помічу.

12

Якщо Він змінить, хто відверне? Чи хто Йому скаже: Що Ти вчинив?

12

Як він щось забере, хто йому заборонить?
Хто йому скаже: Що чиниш?

13

Адже Він відвернув гнів, зігнулися під Ним кити, що під небом.

13

Бог не одвертає свого гніву;
під ним лежать помічники Рагава!

14

Чи ж мене вислухає, чи розсудить мої слова?

14

Де вже мені йому відповідати
та проти нього слова підбирати?

15

Бо хоч я є праведний, не вислухає мене, благатиму Його суду.

15

Я хоч би й правий був, не озвався б,
а радше милосердя в судді мого благав би.

16

Якщо ж закличу, і почує, то не повірю, що Він мене вислухав.

16

Коли б я і покликав, і він озвався,
я не повірив би, що він мій голос слухає.

17

Хіба Він не знищить мене темрявою? Численні ж мені зродив ураження без причини.

17

Він, що торощить мене в хуртовині
і множить без причини мої рани, —

18

Адже не дає мені передихнути, наповнив мене гіркотою.

18

він не дає мені й відідхнути
так насичує мене гіркотою.

19

Бо ж Він силою міцний. Тож хто чинитиме опір Його судові?

19

Коли йдеться про силу, він могутній!
Коли про суд, хто сміє його позивати?

20

Адже якщо я буду праведний, то мої уста будуть безбожні. І якщо буду непорочним, то виявлюсь викривленим.

20

Якщо виправдуватисьму, мої уста мене осудять, як об'явлю себе невинним, мене обвинуватять.

21

Бо якщо я зробив безбожне, не взнав я душею, але забирається моє життя.

21

Невинний я? Я й сам не знаю!
Життя моє мені нінащо.

22

Тому я сказав: Великого і сильного нищить гнів,

22

Тому й кажу: Усе одно
безвинного й грішника він губить.

23

бо нікчемні смертю безбожною помирають, але праведних висміюють.

23

А коли бич зненацька убиває,
з невинного розпуки він сміється.

24

Адже вони передані в руки безбожних. Обличчя судів її покриває. Якщо ж не Сам Він, хто це?

24

Коли якусь країну віддано в руки лиходія,
обличчя її правителів він закриває.
Як же не він — хто інший?

25

Життя ж моє легше за бігуна. Відбігли і не побачили.

25

І мчать мої дні від гінця швидше,
біжать, щастя не бачать.

26

І чи є слід дороги корабля, чи орла, що ширяє, який шукає їжу?

26

Линуть, мов чайки з очерету,
неначе яструб, що падає на здобич.

27

Бо якщо скажу, забуду говорити, схилившись обличчям, стогнатиму.

27

Як я скажу собі: Забуду мою скаргу,
скину хмурий вид, розвеселюся! —

28

Тремчу всіма членами тіла, бо знаю що не залишиш мене невинним.

28

то я тремчу перед усіма муками моїми,
бо знаю, що не визнаєш мене безвинним.

29

Якщо ж я є безбожним, то чому я не помер?

29

Коли ж я винуватий,
чому маю томитися надармо?

30

Бо хоч би я помився снігом і очистився чистими руками,

30

Хоч би обмивсь я і снігом і вимив чисто мої руки лугом,

31

вдосталь Ти мене занурив у нечистоту, і одяг відчув огиду до мене.

31

навіть тоді ти вкинув би мене в багнисько,
мною гидилась би моя одежа.

32

Адже Ти не є людиною, як я, Якому протистоятиму, щоб ми разом прийшли на суд.

32

Бо він не людина, як я,
щоб я міг йому відповісти:
Ходімо на суд разом!

33

О, якби в нас був посередник, обвинувач і той, хто вислухає між обома!

33

Немає посередника між нами,
що поклав би на нас обох свою руку,

34

Нехай Він забере від мене палицю, і Його страх хай мене не тривожить,

34

що відвернув би свій бич від мене,
щоб страх його не лякав мене більше.

35

і я не боятимусь, але промовлятиму, бо я того не свідомий.

35

Однак я говоритиму; я його не боюся,
бо не такий я перед самим собою.»

Паралельне читання

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

Йова 9

Йова 9