Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
По правді знаю, що так є. Бо як смертна людина буде праведною перед Господом?
Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
Адже якщо бажає судити Його, Він його не слухатиме, щоб не відказав на одне його слово з тисячі.
А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не з'умів би одказати.
Бо Він є мудрий розумом, сильний і великий. Хто, твердо ставши перед Ним, залишився?
Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував з'упокоєн?
Він старими робить гори, і вони не знають, Він перекидає їх гнівом.
Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;
Він трясе піднебесною від основ, її стовпи хитаються.
Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
Він говорить сонцеві, — і не сходить, а зорі запечатує.
Скаже сонцеві, — і не зійде, й на звізди печать покладає.
Він Сам розтягнув небо і ходить по морю, як по землі, —
Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
Він, Хто творить Плеяду, Есперу, Арктура і кімнати півдня,
Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі cкриті на полуднї;
Він, Хто чинить велике і незбагненне, славне і надзвичайне, якому немає рахунку.
Творить великі дива, недовідні, безлїчні.
Якщо Він пройде повз мене, то я не побачу. І якщо мине мене, я зовсім не пізнав.
Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.
Якщо Він змінить, хто відверне? Чи хто Йому скаже: Що Ти вчинив?
Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?
Адже Він відвернув гнів, зігнулися під Ним кити, що під небом.
Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
Чи ж мене вислухає, чи розсудить мої слова?
Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
Бо хоч я є праведний, не вислухає мене, благатиму Його суду.
Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
Якщо ж закличу, і почує, то не повірю, що Він мене вислухав.
Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
Хіба Він не знищить мене темрявою? Численні ж мені зродив ураження без причини.
Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
Адже не дає мені передихнути, наповнив мене гіркотою.
Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
Бо ж Він силою міцний. Тож хто чинитиме опір Його судові?
Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
Адже якщо я буду праведний, то мої уста будуть безбожні. І якщо буду непорочним, то виявлюсь викривленим.
Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
Бо якщо я зробив безбожне, не взнав я душею, але забирається моє життя.
Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
Тому я сказав: Великого і сильного нищить гнів,
Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
бо нікчемні смертю безбожною помирають, але праведних висміюють.
Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
Адже вони передані в руки безбожних. Обличчя судів її покриває. Якщо ж не Сам Він, хто це?
Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
Життя ж моє легше за бігуна. Відбігли і не побачили.
Днї мої хутші од гонця, — мчаться, не бачивши долї;
І чи є слід дороги корабля, чи орла, що ширяє, який шукає їжу?
Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
Бо якщо скажу, забуду говорити, схилившись обличчям, стогнатиму.
Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
Тремчу всіма членами тіла, бо знаю що не залишиш мене невинним.
То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
Якщо ж я є безбожним, то чому я не помер?
А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
Бо хоч би я помився снігом і очистився чистими руками,
Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
вдосталь Ти мене занурив у нечистоту, і одяг відчув огиду до мене.
То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
Адже Ти не є людиною, як я, Якому протистоятиму, щоб ми разом прийшли на суд.
Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
О, якби в нас був посередник, обвинувач і той, хто вислухає між обома!
І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
Нехай Він забере від мене палицю, і Його страх хай мене не тривожить,
Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, —