Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Алилуя.
1 Алеф
Блаженні ті, які бездоганні в дорозі, котрі йдуть за Господнім законом.
Блаженні ті, які бездоганні в дорозі, котрі йдуть за Господнім законом.
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
Блаженні ті, які зберігають Його свідчення, — усім серцем вони шукатимуть Його.
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
Адже вони не чинять беззаконня, — вони пішли Його дорогами.
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
Ти заповів ретельно дотримуватися Твоїх заповідей.
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
О, якби мої шляхи були спрямовані на те, щоби дотримуватися Твоїх настанов,
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
тоді мені не соромно буде дивитися на всі заповіді Твої.
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
Буду прославляти Тебе, Господи, чистим серцем, коли навчуся Твоїх справедливих присудів.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
Я буду дотримуватися Твоїх настанов — лише зовсім не покинь мене!
2 Бет
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
Як молодому зберегти чистим свій шлях? — Лише дотриманням Твоїх слів!
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
Усім своїм серцем шукав я Тебе: не дай ухилитися від Твоїх заповідей.
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
Я заховав Твої слова у своєму серці, щоб не згрішити мені проти Тебе.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
Благословенний Ти, Господи, навчи мене Твоїх настанов.
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
Своїми устами я звіщав усі присуди Твоїх уст.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
Дорогою Твоїх свідчень я зрадів, наче всім багатством.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
Я вникатиму у Твої заповіді й досліджуватиму Твої дороги.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
Я буду повчатися Твоїми настановами, не забуду Твоїх слів.
3 Ґімель
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
Пошли нагороду Своєму рабові. Я ж буду жити й дотримуватися Твоїх слів.
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
Відкрий мої очі, аби я побачив Твої дивовижні речі, які у Твоєму законі.
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
Я — чужинець на землі; не заховай від мене Своїх заповідей.
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Охоплена нетерпінням моя душа, весь час бажаючи Твоїх присудів.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
Ти докорив гордим, — прокляті ті, хто ухиляється від Твоїх заповідей.
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
Зніми з мене ганьбу і зневагу, адже я прагнув Твоїх свідчень.
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
Хоч вельможі засіли й наговорювали на мене, та Твій раб досліджує Твої настанови.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
Адже Твої свідчення — повчання для мене, а Твої настанови — радники мої.
4 Далет
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
Моя душа прилипла до землі: оживи мене згідно зі Своїм словом!
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
Я розповів про свої шляхи, і Ти мене вислухав. Навчи мене Своїх постанов.
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
Дай мені зрозуміти дорогу Твоїх постанов, — я буду вникати у Твої дивовижні діла.
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
Поникла від виснаження моя душа: зміцни мене Своїми словами!
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
Відверни від мене шлях неправди, — помилуй мене за законом Твоїм. [1]
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
Я обрав собі дорогу правди, я не забув Твоїх присудів.
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
Я пристав до Твоїх свідчень; Господи, не осором мене.
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
Я побіг шляхом Твоїх заповідей, оскільки Ти зробив моє серце широким.
5 Ге
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
Законом вкажи мені, Господи, дорогу Своїх настанов, — буду шукати її постійно.
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
Пошли мені розум, і буду досліджувати Твій закон, — я зберігатиму його всім своїм серцем.
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
Провадь мене стежкою Своїх заповідей, бо дуже вона мені до вподоби.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
Прихили серце моє до Твоїх свідчень, а не до користолюбства.
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
Відверни мої очі, щоб не бачили марноти; оживи мене на Своєму шляху.
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
Міцно постав Своє слово Своєму рабові, щоб мав Твій страх.
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Забери від мене зневагу, якої я побоююся, адже Твої присуди — добрі.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
Ось, я забажав Твоїх заповідей. У Своїй правді оживи мене.
6 Вав
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
І нехай прийде, Господи, на мене Твоя милість, Твоє спасіння — за Твоїм словом.
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
І я дам відповідь тим, хто мене зневажає, бо я покладаю надію на Твої слова.
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
І не відніми назовсім слово правди з моїх уст, бо я надію покладаю на Твої присуди.
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
Тож назавжди збережу Твій закон — навіки, навіки-віків!
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
Я ходив по просторах, бо шукав Твоїх заповідей.
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
Говорив я про Твої свідчення перед царями і не соромився.
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
І вглиблювався я у Твої заповіді, які я дуже полюбив.
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
І я підіймав свої руки до Твоїх заповідей, що їх полюбив, — я вникав у Твої настанови.
7 Заїн
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
Згадай Своє слово до Твого раба, — ним подав Ти мені надію.
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Це мене потішило в моєму приниженні, — Твоє слово мене оживило.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
Горді чинили переступи без міри, та я не відхилився від Твого закону.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
Я згадав Твої одвічні присуди, Господи, і втішився.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
Відчай охопив мене через грішників, які залишили Твій закон.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
Твої настанови були для мене, немов пісня на місці мого поселення.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
Я і вночі згадував Твоє Ім’я, Господи, я дотримувався Твого закону.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
Це сталося зі мною, бо я шукав Твоїх настанов.
8 Хет
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
Ти — моя частка, Господи! Я сказав, що буду дотримуватися Твого закону.
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
Від усього свого серця я молився перед Твоїм обличчям: Помилуй мене згідно зі Своїм словом!
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Я роздумував над Твоїми шляхами, я спрямовував свою ходу до Твоїх свідчень.
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
Я підготувався і не побоявся дотримуватися Твоїх заповідей.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
Мене опутали сіті грішників, та я не забув Твого закону.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
Опівночі я підіймався, щоби прославляти Тебе за присуди Твоєї праведності.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
Я — співучасник усіх тих, які бояться Тебе і дотримуються Твоїх заповідей.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
Господи, земля повна Твоєї милості. Навчи мене Своїх настанов.
9 Тет
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Ти, Господи, за Своїм словом зробив добро Своєму рабові.
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Навчи мене доброти, розуму і знання, бо я повірив Твоїм заповідям.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
Поки ще я не був упокорений, я чинив переступи; тому я дотримуюся Твого слова.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Ти добрий, Господи, тож у Своїй доброті навчи мене Своїх постанов.
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
Проти мене поширилася неправда гордих, та я всім своїм серцем вникатиму у Твої заповіді.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
Їхні серця затверділи, неначе сир із молока, а я повчався у Твоєму законі.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
Добре мені, що Ти мене впокорив, щоб я навчався Твоїх настанов.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
Добрий для мене закон Твоїх уст — кращий за безліч золота й срібла.
10 Йот
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
Твої руки мене створили й мене зробили. Дай мені розуміння, і я навчуся Твоїх заповідей.
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
Ті, які Тебе бояться, побачать мене і зрадіють, бо я надію покладаю на Твої слова.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
Зрозумів я, Господи, що Твої присуди правильні, і що Ти покарав мене справедливо.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
Нехай буде Твоя милість втіхою мені — згідно з Твоїм словом до Твого раба.
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
Хай зійдуть на мене Твої щедроти, і я буду жити, бо Твій закон — повчання для мене.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
Нехай сором покриє гордих, бо несправедливо, беззаконно повелися зі мною. Я ж вникатиму у Твої заповіді.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
Хай пригорнуться до мене ті, які Тебе бояться і пізнали Твої свідоцтва.
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
Нехай серце моє буде бездоганним у Твоїх настановах, щоб я не був засоромлений.
11 Хет
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
Умліває моя душа за Твоїм спасінням, я покладаю надію на Твоє слово.
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
Мій зір притупився задля Твого слова, запитуючи: Коли мене втішиш?
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
Хоч я став, як той бурдюк на морозі, та настанов Твоїх я не забув.
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
Скільки літ Твоєму рабові? Коли для мене вчиниш суд над тими, хто мене переслідує?
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
Мені беззаконні розповідали байки, — те, що не згідне з Твоїм законом, Господи.
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
Усі Твої заповіді — правда, а мене переслідували несправедливо. Допоможи мені!
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
Ще трохи — і вони мене звели би із землі, та я не залишив Твоїх заповідей.
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
Милістю Своєю оживи мене — і я зберігатиму свідчення Твоїх уст.
12 Ламед
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Господи, Твоє слово навіки залишається незмінним на небі.
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
З роду в рід Твоя правда. Ти заснував землю, і вона стоїть непохитно.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
За Твоєю постановою існує день, адже все служить Тобі.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
Якщо би Твій закон не був для мене правилом, я загинув би у своєму приниженні.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Повік не забуду Твоїх настанов, бо ними Ти мене оживив, Господи.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
Я — Твій, спаси мене, бо я дошукувався Твоїх настанов.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
Мене підстерігали грішники, аби мене вбити, а я вглиблювався у Твої свідчення.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
Я бачив межу всілякої досконалості, — Твоя ж заповідь надзвичайно широка.
13 Мем
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
Як я полюбив Твій закон, Господи! Весь день він навчає мене.
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
Своєю заповіддю Ти зробив мене мудрішим за моїх ворогів; тож вона навіки моя!
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
Я став розуміти більше, ніж усі мої вчителі, тому що Твої свідчення є для мене повчанням.
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
Я поглибив знання — більше, ніж старці, бо дошукувався Твоїх заповідей.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
Я утримав свої ноги від усякого поганого шляху, щоби дотримуватися Твоїх слів.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
Я не ухилився від Твоїх присудів, бо Ти мені дав закон.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
Які солодкі Твої слова для мого горла, — вони для моїх уст солодші за мед, за вощину з медом!
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
Я отримав розуміння через Твої заповіді, тому я зненавидів усяку дорогу неправди. [Адже Ти мені дав закон].
14 Нун
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
Твоє слово — світильник для моїх ніг, світло для моїх стежок.
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
Я поклявся і постановив дотримуватися присудів Твоєї справедливості.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
Я сильно пригнічений. Господи, оживи мене згідно зі Своїм словом!
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
Господи, зволь прийняти добровільні жертви моїх уст і навчи мене Своїх присудів.
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
Моя душа постійно в [Твоїх] руках, тож я не забув Твого закону.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
Грішники розставили на мене сіть, та я не ухилився від Твоїх заповідей.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
Я успадкував Твої свідчення навіки, адже вони — радість мого серця.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
Я спонукав своє серце повік виконувати Твої настанови — задля нагороди.
15 Самех
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
Я зненавидів беззаконних, а Твій закон полюбив.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
Ти — мій помічник і мій заступник. Я покладаю надію на Твоє слово.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
Відійдіть від мене ви, які чините лукаве: я буду досліджувати заповіді свого Бога!
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
Підтримай мене згідно зі Своїм словом, і я буду жити; не осором мене в моєму очікуванні.
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
Допоможи мені — і врятуюся; я буду постійно навчатися Твоїх настанов.
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
Ти погордував усіма, які відступили від Твоїх настанов, бо їхні задуми лукаві.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
Я вважав усіх грішників землі порушниками закону. Тому я полюбив Твої свідчення назавжди.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
Пройми моє тіло Своїм страхом! Адже я побоявся Твоїх присудів.
16 Аїн
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
Я звершив суд і праведність. Тож не видай мене тим, які кривдять мене.
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
Будь запорукою Твоєму рабові на добро. Хай горді не зводять наклепів на мене.
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
Мої очі стомилися за Твоїм спасінням і за словом Твоєї праведності.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Учини зі Своїм рабом за Твоїм милосердям, навчи мене Своїх настанов.
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
Я — Твій раб. Дай мені розуміння, щоб я пізнав Твої свідчення.
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
Пора Господу діяти! Вони зламали Твій закон.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
Тому я полюбив Твої заповіді — більше, ніж золото і топаз.
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
Через це я слідував за всіма Твоїми заповідями й зненавидів усяку неправедну дорогу.
17 Фе
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
Дивовижні Твої свідчення, тому вникала в них моя душа.
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
Ясність Твоїх слів освітить і наставить немовлят.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
Я відкрив свій рот й хапав повітря, бо так забажав Твоїх заповідей!
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
Поглянь на мене, помилуй мене згідно з Твоїм присудом для тих, які люблять Твоє Ім’я.
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
Спрямуй мою ходу згідно зі Своїм словом, — хай мною не опанує ніяке беззаконня.
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
Визволи мене від осуду людей, і я буду дотримуватися Твоїх заповідей.
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
Засяй Своїм обличчям на Свого раба, — навчи мене Своїх настанов.
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
Потоками полилися з очей моїх сльози, бо ті не дотримувалися Твого закону.
18 Саде
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
Праведний Ти, Господи, і присуди Твої праведні.
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
Ти заповів праведність, — особливим чином Свої свідчення і правду.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
Мене виснажила ревність за домом Твоїм, бо мої вороги забули Твої слова.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
Особливо випробуване слово Твоє, тож Твій раб полюбив його.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
Я — зовсім молодий, зневажений, та я не забув Твоїх настанов.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
Твоя праведність — вічна праведність, і Твій закон — істина.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
Мене спіткали клопіт і скрута, та Твої заповіді — повчання для мене.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
Твої свідчення є вічною правдою. Пошли мені розуміння — і я буду жити.
19 Коф
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
Усім своїм серцем я заволав: Почуй мене, Господи! Я досліджуватиму Твої настанови.
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
Закликав я до Тебе: Спаси мене, і стоятиму на варті Твоїх свідчень.
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
Устав я вдосвіта і проголосив: На Твої слова я покладаю надію!
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
Мої очі прокидалися ще до світанку, щоб навчатися Твоїх слів.
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Господи, у Своїй милості почуй мій голос і оживи мене за Своїм присудом.
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
Наблизилися до мене ті, які безпідставно мене переслідують, а від Твого закону вони віддалилися.
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
Ти ж, Господи, близько, і всі Твої заповіді — правда.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
Віддавна я пізнав Твої свідчення, бо Ти їх встановив навіки.
20 Рес
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
Поглянь на моє приниження і визволи мене, адже я не забув Твого закону.
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
Розсуди мою справу і визволи мене, — словом Своїм оживи мене.
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Далеке від грішників спасіння, бо вони не шукали Твоїх настанов.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
Твої щедроти численні, Господи. Оживи мене згідно зі Своїми присудами.
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
Багато тих, які переслідують і гноблять мене, але я не відхилився від Твоїх свідчень.
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
Подивився я на відступників і занеміг, адже вони не дотримувалися Твого слова.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
Поглянь, я ж полюбив Твої заповіді! Господи, оживи мене у Своєму милосерді!
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
Начало Твоїх слів — правда, і всі присуди Твоєї праведності — навіки.
21 Сен
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
Вельможі даремно погналися за мною, адже моє серце побоялося Твоїх слів.
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
Радітиму Твоїми словами, як той, що натрапив на велику здобич.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
Я зненавидів неправду, — вона стала огидною мені, а Твій закон полюбив я.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
Сім разів на день я величав Тебе за Твої праведні присуди.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
Великий мир у тих, які люблять Твій закон, — для них нема спокус.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
Я очікував від Тебе спасіння, Господи, — я ж полюбив Твої заповіді.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
Моя душа дотримувалася Твоїх свідчень, — вона надзвичайно полюбила їх.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
Я зберіг Твої заповіді й Твої свідчення, і всі мої дороги — перед Тобою, Господи.
22 Тав
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
Нехай дійде до Тебе моє благання, Господи. Пошли мені розум за Твоїм словом.
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Нехай моє прохання долине до Тебе. Визволи мене за Твоїм словом.
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
Хай мої уста заспівають пісню, коли Ти мене навчиш Своїх настанов.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
Нехай мій язик проголосить Твоє слово, бо всі Твої заповіді — правда.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
Нехай Твоя рука спасе мене, бо я обрав Твої заповіді.
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
Я покладаю надію на Твоє спасіння, Господи, і Твій закон — наука для мене.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
Моя душа буде жити і хвалити Тебе, а Твої присуди мені допоможуть.
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!