Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Давид — про Голіафа. Благословенний Господь, Бог мій, Який вишколює мої руки до бою, а мої пальці — до війни.
Давидів. Благослове́нний Господь, моя ске́ля, що руки мої Він навчає до бо́ю, пальці мої — до війни́!
Він — моя милість, моя охорона, мій помічник, мій визволитель і мій захисник. На Нього я покладаю надію, Він підпорядковує мені мій народ.
Він моє милосердя й тверди́ня моя, форте́ця моя та моя охоро́на мені, Він мій щит, і я до Нього вдаю́ся, Він мій наро́д підбиває під мене!
Господи, хто така людина, що Ти об’явився їй, і людський син, що поважаєш його?
Господи, що́ то люди́на, що знаєш її, що́ то син лю́дський, що зважаєш на нього?
Людина схожа до марноти, — її дні проминають, як тінь.
Люди́на стала до па́ри поді́бна, її дні — як та тінь промину́ща!
Господи, нахили Своє небо, зійди, доторкнися до гір — і задимляться.
Господи, нахили Своє небо, — й зійди́, доторкни́ся до гір, — і вони задиму́ють!
Блисни блискавицею — і розпорошиш їх, пошли Свої стріли — і затрясеш ними.
Заблищи́ блискави́цею, й їх розпоро́ш, пошли Свої стрі́ли, і їх побенте́ж!
Пошли Свою руку з висоти, визволи мене, врятуй мене від великих бід, від руки чужих синів,
Пошли з висоти́ Свою руку, й мене поряту́й, і визволь мене з вод великих, від руки чужинці́в,
уста яких говорили марне, а їхня правиця — це правиця неправди.
що їхні уста́ промовляють неправду, а їхня прави́ця — прави́ця зрадли́ва!
Боже, заспіваю Тобі пісню нову, на десятиструнному псалтирі заграю Тобі,
Боже, я пісню нову́ заспіваю Тобі, на а́рфі десятистру́нній заграю Тобі,
що даєш царям порятунок, спасаєш Давида, Свого раба, від згубного меча.
що Ти перемогу царям подає́ш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча́!
Визволи мене і спаси мене з рук синів чужинців, уста яких промовляли марне, а їхня правиця — це правиця неправди.
Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинці́в, що їхні уста́ промовляють марно́ту, а їхня прави́ця — правиця зрадли́ва,
Їхні сини, як нові саджанці, посаджені в їхній молодості, а дочки їхні — гарні, подібні до храму.
щоб були́ сини наші, немов саджанці́, ви́плекані в їхній мо́лодості, наші до́чки — немов ті нарі́жні стовпи́, ви́тесані на окра́су палати!
Їхні покої заповнені, вони видають найрізноманітніше; їхні вівці дуже плодючі, вони плодяться у своїх дворах;
Повні наші комо́ри, — вони видають найрізні́ше, ко́тяться тисячами наші ві́вці та ко́зи, десятками тисяч по наших подві́р'ях розпло́джуються!
їхні воли ситі, нема поваленої огорожі, нема переходу, ні крику на їхніх площах.
Ситі наші бики́, немає приго́д і немає хворо́би, і на ву́лицях наших нема наріка́нь!