Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Молитва Давида. Господи, вислухай мою правду, зверни увагу на моє благання, прийми мою молитву з уст нелукавих.
Молитва Дави́дова. Вислухай, Го́споди, правду мою, послухай блага́ння моє! Почуй молитву мою із уст необлу́дних!
Нехай вийде присуд для мене від Твого обличчя, нехай мої очі побачать праведність.
Від Твого лиця нехай вирок мій ви́йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту́!
Ти випробував моє серце, навідав уночі. Ти випробував мене вогнем — і в мені не знайдено неправди.
Ти ви́пробував моє серце, навісти́в уночі, перетопи́в Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду́мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо́дило,
Хай мої уста не розголошують людських справ, а я, задля слів Твоїх уст, уникав крутих доріг.
а в лю́дських діла́х, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
Спрямуй мої стопи на Свої стежки, щоб мої ноги не похитнулися.
Зміцняй сто́пи мої на доро́гах Твоїх, щоб кро́ки мої не хита́лися!
Я закликав, бо Ти, Боже, мене вислухав. Прихили до мене Своє вухо і почуй мої слова.
Я кли́чу до Тебе, бо відповіси́ мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
Ти, Який спасаєш тих, котрі надіються на Тебе, від тих, які чинять опір Твоїй правиці, пошли Свою дивовижну милість.
покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдає́ться до Тебе від заколо́тників проти прави́ці Твоєї.
Охороняй мене, як зіницю ока. Ти збережеш мене під прикриттям Своїх крил
Хорони Ти мене, як зіни́цю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
від обличчя безбожних, що завдають мені страждань. Мої вороги посягають на мою душу.
від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене!
Вони позамикали свій жир, і їхні уста пихато заговорили.
То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно.
Мене відкидають, тепер мене оточили, стежать своїми очима, щоби повалити мене на землю.
Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю.
Схопили мене, наче лев, який чатує на здобич, як левеня, що проживає в лігвищі.
Із них кожен подібний до лева, що ша́рпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті́.
Устань, Господи, випереди їх, аби вони спіткнулися, спаси від безбожних мою душу, Твій меч — від ворогів Твоєї руки.
Устань же, о Господи, — його попере́дь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
Господи, вкороти їхнє недовгочасне проживання на землі. Твоїми прихованими дарами наповнилося їхнє нутро; вони задоволені синами і решту залишили своїм дітям.
від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповня́єш їхнє че́рево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони ли́шать.