Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
На закінчення; слуги Господнього Давида. Слова тієї пісні, якими він звернувся до Господа того дня, коли Господь врятував його від руки всіх його ворогів та від руки Саула.
Молитва Давидова. В ислухай, Господи, правду, почуй голосїннє моє; почуй молитву мою з уст нельживих.
Він сказав: Любитиму Тебе, Господи, моя сило.
Від лиця твого нехай вийде правда моя; очи твої нехай споглянуть на правоту.
Господь — моя надійна опора, мій притулок, мій Спаситель, мій Бог, моя допомога, — я надіятимусь на Нього! Він — мій захисник, ріг [1] мого спасіння, мій заступник.
Ти випробував серце моє, вислїдив мене вночі; ти переглянув — і не знайшов нїчого; думки мої не розходяться з устами моїми.
Із похвалою закличу я до Господа і буду врятований від моїх ворогів.
В дїлах людських, по слову уст твоїх, я сохранив себе від дороги гнобителя.
Охопили мене смертельні болі, бурхливі потоки беззаконня сильно збентежили мене.
Держи шаги мої на дорогах твоїх, щоб не спотикнулись ноги мої.
Мене облягли звідусіль, оточили болі аду, попереду в мене — тенета смерті.
До тебе взиваю, бо ти вислухаєш мене, о Боже; нахили ухо твоє до мене, почуй слова мої.
Та коли вони налягли на мене, я закликав до Господа, заволав до мого Бога. І Він зі Свого святого храму почув мій голос, — мій крик долинув до Нього, до Його вух.
Яви дивную милість твою, ти бо спасаєш правицею твоєю від противників уповаючих на тебе.
І захиталася земля, стала тремтіти, а основи гір здригнулися й затряслися, тому що Бог прогнівився на них.
Сохрани мене, як зїницю ока; в тїни крил твоїх стережи мене
Піднявся дим у Його гніві, вогонь спалахнув від Його обличчя, вугілля зайнялося від Нього.
Від безбожників нападаючих на мене, від ворогів душі моєї, що кругом обступили мене.
Він нахилив небо і зійшов, а під Його ногами — темрява.
Серце їх в товщі їх сховалось, устами своїми згорда промовляють.
І Він зійшов на херувимів і злетів, — понісся на крилах вітрів.
Де не ступиш, всюди нас обступили; витріщили очі свої на нас, щоб повалити нас на землю.
А темряву Він зробив Своєю заслоною, навкруги Нього — намет Його — води чорних повітряних хмар.
Вони, як лев той, що добичі шукає, і як левчук, що в закутку притаївся.
Від яскравого сяйва перед Ним розбіглися хмари, град і палаючий жар.
Встань, Господи, попереди їх, кинь їх на землю! Спаси душу мою від нечестивого мечем твоїм,
І загримів Господь з неба, — Всевишній подав Свій голос.
Від людей рукою твоєю, Господи, від людей сьвіта сього. Доля їх у сьому життю, черево їх ти скарбом твоїм сповняєш; сини їх ситі, а наддостаток свій лишать дїтям своїм.