Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
На закінчення. Повчання для синів Кореєвих.
Як олень прагне до джерела води, так душа моя прагне до Тебе, Боже.
Моя душа спрагнена Живого Бога. Коли прийду і з’явлюся перед обличчям Бога?
Мої сльози стали для мене хлібом удень і вночі, коли щодня мені говорили: Де твій Бог?
Згадав про це я і вилив перед собою душу свою, бо перейду до місця, де дивовижний намет, — аж до дому Божого — з голосом радості й хвали, зі святковим відлунням.
Чому сумуєш, душе, чому тривожиш мене? Поклади надію на Бога, адже я прославлятиму Його. Мій Бог — спасіння моєї особи.
Моя душа збентежена в мені. Через це я згадуватиму Тебе в околицях Йордану і Гермону, з малого пагорба.
Безодня перекликається з безоднею гуркотом своїх водоспадів; усі Твої буруни і Твої хвилі нахлинули на мене.
Вдень Господь заповість Своє милосердя, а вночі зі мною пісня — молитва до Бога мого життя.
Промовлятиму Богові: Ти — Той, Хто за мене заступається. Чому Ти забув мене? Чому я ходжу засмучений тим, що мене гнітить ворог?
Коли кості мої тріщали, мої гнобителі дорікали мені, говорячи щодня: Де твій Бог?
Чому ти сумуєш, душе, чому тривожиш мене? Поклади надію на Бога, адже я прославлятиму Його. Мій Бог — спасіння моєї особи.
← (Псалмів 40) | (Псалмів 42) →