Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
На закінчення. Не призведи до тління. Псалом Давида. Спомин.
Чи ви дійсно правду говорите? Чи творите ви праведний суд, людські сини?
Та ж у серці ви виношуєте беззаконня на землі, ваші руки сплітають несправедливість.
Від народження грішники стали чужими, від материнського лона вони заблукали й говорили неправду.
Їхня лють схожа на зміїну, наче в глухої гадюки, яка затикає свої вуха
і не чує голосу заклинателів, — чаклуна, майстерного в чарах.
Бог [обламає] їхні зуби в їхніх пащах! Господь розтрощив ікла левів!
Вони зникнуть, як протікаюча вода. Він триматиме натягненим Свій лук, доки вони не ослабнуть.
Щезнуть вони, як розтоплений віск. Упав вогонь, і вони не побачили сонця.
Він, перш ніж ваше терня виросте в кущ тернини, — мов живих, наче в гніві, — пожере вас.
Зрадіє праведний, коли побачить відплату безбожним. Він омиє свої руки в крові грішного.
І скаже людина: є таки нагорода для праведного, є таки Бог, що вершить суд на землі над усіма!
← (Псалмів 56) | (Псалмів 58) →