Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Псалмів 76) | (Псалмів 78) →

Переклад Турконяка

Новый русский перевод

  • Повчання Асафа. Прислухайся, мій народе, до мого закону, прихили своє вухо до слів моїх уст.
  • Наставление Асафа.
    [1] Слушай, народ мой, мое поучение,
    услышь мои слова!
  • Я відкрию уста свої в притчах, розкажу давні загадки:
  • Открою уста свои в притче,
    произнесу загадки из древности,
  • те, що ми почули і що зрозуміли, що розповіли нам наші батьки.
  • которые мы слышали и узнали,
    которые рассказали нам наши отцы.
  • Воно в наступному поколінні не сховалося від їхніх дітей, які звіщали хвалу Господню, Його силу, усі Його дивовижні діла, які Він учинив.
  • Мы не будем скрывать их от детей;
    расскажем грядущему поколению о славе Господа,
    о Его силе и о чудесах, Им сотворенных.
  • Він дав свідчення в Якові й встановив закон в Ізраїлі, — те, що Він заповів нашим батькам, аби вони об’явили своїм синам;
  • Он оставил свидетельство Иакову,
    дал Закон в Израиле,
    который повелел нашим отцам
    передавать своим детям,
  • щоби знало наступне покоління — сини, які народяться; тож вони піднімуться і сповістять це своїм синам,
  • чтобы знало грядущее поколение,
    дети, которые еще не родились,
    и чтобы они в свое время передали его своим детям.
  • аби ті покладали свою надію на Бога, не забували Божих діянь і шукали Його заповідей;
  • И тогда они будут возлагать свою надежду на Бога;
    они не станут забывать Его дел,
    но будут хранить Его повеления.
  • щоб не стали такими, як їхні батьки — родом лукавим і прикрим, який не виправив свого серця, а свій дух не довірив Богові.
  • Они не уподобятся своим отцам,
    поколению упрямому и мятежному,
    чьи сердца не были верны Богу,
    чей дух не был предан Ему.
  • Сини Єфрема, що натягали луки і стріляли, у день битви втекли.
  • Сыны Ефрема, хотя и вооруженные луками,
    обратились вспять в день битвы.
  • Вони не зберегли Божого завіту, не забажали ходити в Його законі,
  • Не хранили они завета Божьего
    и отказались ходить в Его Законе.
  • забули про Його добродійність і всі Його дивовижні діла, які Він їм виявив,
  • Забыли дела Его и чудеса,
    которые Он им показал.
  • перед їхніми батьками — ті дивовижні діла, які Він вчинив у Єгипетській землі, на рівнині Танеос.
  • Чудеса совершал Он на глазах их отцов в Египте,
    в окрестностях Цоана.159
  • Він розділив море і провів їх, а води поставив, наче бурдюк,
  • Он разделил море и провел их через него,
    поставив воды стеной.160
  • і вів їх хмарою вдень і світлом вогню всю ніч.
  • Днем вел их облаком,
    ночью — светом огня.161
  • Він розколов скелю в пустелі й напоїв їх, наче з великої безодні:
  • Он рассек скалу в пустыне
    и дал им пить, как будто из вод глубоких.162
  • вивів воду зі скелі, — пустив води, наче ріки.
  • Из камня извлек Он потоки,
    и воды потекли, как реки.163
  • Та вони й надалі продовжували грішити проти Нього, бунтувалися проти Всевишнього в безводній пустелі,
  • Но они продолжали грешить против Него
    и бунтовать против Всевышнего в пустыне.
  • випробовували Бога у своїх серцях, вимагаючи їжі для своєї душі.
  • Испытывали Бога в своих сердцах,
    требуя пищи, которая им по душе;
  • Вони говорили проти Бога й казали: Хіба Бог спроможний приготувати обід у пустелі?
  • оскорбляли Бога говоря:
    «Может ли Бог накрыть стол в пустыне?
  • Адже коли вдарив Він об скелю, полилися води, та й наповнилися потоки, то чи не спроможний Він дати й хліба, забезпечити Свій народ їжею?
  • Да, Он ударил скалу, и из нее потекли воды,
    хлынули потоки,
    но может ли Он дать хлеба,
    может ли дать мяса Своему народу?»164
  • Тож Господь почув, піднявся, — і вогонь запалав посеред Якова, над Ізраїлем пронісся гнів,
  • Услышал Господь и разгневался:
    Его огонь возгорелся на Иакова;
    вспыхнул гнев Его на Израиль,
  • бо не повірили Богові, не повірили в Його спасіння.
  • потому что они не верили в Бога
    и не уповали на Его спасение.
  • І Він з висоти звелів хмарам, відкрив небесні брами —
  • Но Он повелел облакам свыше,
    и отворил ворота небесные,
  • і, як їжу, дощем послав їм манну, — дав їм небесний хліб.
  • и, как дождь, излил на них манну,
    и зерно небесное дал им.165
  • Людина їла ангельський хліб; Він послав їм вдосталь їжі.
  • Хлеб сильных166 ел человек;
    послал Он им пищи вдоволь.167
  • Він послав з неба південний вітер, — і силою Своєю навіяв південний суховій;
  • Он пробудил на небе ветер восточный
    и силой Своей навел ветер южный.
  • посипав на них м’ясо, немов пил, і пернатих птахів, немов морський пісок:
  • Как пылью, Он осыпал их мясом
    и, как песком морским, пернатыми птицами;
  • їх багато нападало серед їхнього табору, довкола їхніх поселень.
  • которых разбросал посреди лагеря,
    около жилищ их.
  • Вони їли й надмірно наситилися, — Він задовольнив їхнє бажання.
  • Они ели и пресытились,
    потому что Он дал им желаемое.
  • Та своїх примх вони не позбавилися. Ще їхня їжа була в них у роті,
  • Но еще не успели они насытить свою жадность,
    еще пища была у них на устах,
  • а на них зійшов Божий гнів і вигубив [багатьох] із них, — скував вибраних Ізраїля.
  • когда Божий гнев сошел на них,
    поразив самых крепких из них,
    молодых сыновей Израиля.168
  • У всьому цьому вони продовжували грішити, — не повірили Його чудесам.
  • Несмотря на это, они продолжали грешить
    и не верили Его чудесам.
  • Їхні дні в марноті проминули, а їхні літа — дуже швидко.
  • И завершил Он дни их в суете
    и годы их в ужасе.
  • Коли Він вигублював їх, вони Його шукали, поверталися, зранку вставали до Бога,
  • Когда убивал их, тогда обращались к Нему
    и искали Его усердно.
  • згадували, що Бог є їхнім помічником, що Всевишній Бог є їхнім визволителем.
  • И вспоминали, что Бог — их скала
    и что Всевышний Бог — их Искупитель.
  • Своїми устами вони підлещувалися до Нього, а своїм язиком зводили брехню на Нього.
  • Все равно льстили Ему устами своими,
    они лгали Ему своими языками,
  • Їхнє серце не було з Ним щире, і вони не були вірні Його завітові.
  • потому что сердца их не были преданны Ему,
    и не были они верны Его завету.
  • Та Він милосердний, Він простить їхні гріхи, не знищуватиме, а часто відвертатиме Свій гнів, не запалає Своїм всеохоплюючим обуренням.
  • Но Он, будучи милостивым,
    прощал их нечестие
    и не уничтожал их.
    Много раз отвращал Он Свой гнев
    и не возбуждал всей Своей ярости.
  • Адже Він пам’ятав, що вони — тіло і вітер, який проходить і не повертається.
  • Помнил Он, что они — только плоть,
    ветер, что уходит и не возвращается.
  • Як часто вони засмучували Його в пустелі, викликали Його гнів у безводній землі!
  • Сколько раз они противились Ему в пустыне
    и сердили Его в земле необитаемой!
  • Вони відвернулися і кинули виклик Богові, викликали обурення Святого Ізраїлевого.
  • Поворачивали назад и испытывали Бога,
    досаждая Святому Израиля.
  • Не зберегли в пам’яті той день, коли Він своєю владою вирвав їх із рук гнобителя,
  • Не помнили ни руки Его,
    ни дня, когда Он избавил их от угнетателя,
  • коли показав у Єгипті Свої знамення і Свої чудеса на рівнині Танеос.
  • как сотворил в Египте знамения Свои
    и чудеса Свои в окрестностях Цоана.169
  • Він перетворив їхні ріки й їхні потоки на кров, щоб не змогли пити.
  • Он превратил их реки в кровь
    и нельзя было пить из их источников.
  • Наслав на них псячих мух, — і ті їх кусали, а також жаб, і ті спустошували їх.
  • И послал на них густые рои мух,
    чтобы жалили их,
    и лягушек, чтобы губили их.
  • Він віддав їхній урожай тлі, а плоди їхньої праці — сарані.
  • Он гусеницам отдал урожай
    и их труд — саранче.
  • Їхні виноградники знищив градом, а їхні шовковиці — морозом.
  • Виноград их побил Он градом
    и тутовые деревья их — наводнением.170
  • Він віддав їхню худобу градові, а їхнє майно — вогневі.
  • Скот их предал граду
    и стада их — молниям.
  • Наслав на них лють Свого гніву, гнів, обурення, скруту, нашестя злих ангелів.
  • Излил на них Свой пылающий гнев,
    и негодование, и ярость, и бедствие,
    послал на них карающих ангелов.
  • Він дав вихід Своєму гнівові, не пощадив їхніх душ від смерті, а їхню худобу прирік на смерть.
  • Проложил путь Своему гневу;
    Он не оградил души их от смерти,
    но предал их жизни моровой язве.
  • Він уразив кожного первістка в Єгипті, — первоплоди їхніх болів у поселеннях Хама.
  • Поразил всех первенцев в Египте,
    первые плоды сил в шатрах Хама.171
  • Свій народ Він забрав, як овець, і, наче отару, вів їх пустелею.
  • Как овец, Он вывел народ Свой,
    вел их, как стадо, через пустыню.
  • Провадив їх з надією, і вони не мали страху, а їхніх ворогів покрило море.
  • Вел их в безопасности, и не боялись они,
    а врагов их покрыло море.172
  • І привів їх до гори Своєї святості — до тієї гори, яку здобула Його правиця.
  • Так Он привел их к границам Своей святой земли,
    к нагорьям, которые приобрел Он правой Своей рукой.
  • Прогнав з-перед їхнього обличчя народи і дав їм через жеребкування наділи спадщини, і розселив ізраїльські племена по їхніх поселеннях.
  • Изгнал народы пред ними,
    а землю их разделил в наследие им
    и поселил в шатрах их роды Израиля.
  • А вони випробовували і засмучували Всевишнього Бога, не зберігали Його настанов.
  • Но, как прежде, они испытывали
    и противились Богу Всевышнему,
    и не хранили Его заповедей.
  • Вони, як і їхні батьки, відступили і порушили завіт, — стали покрученим луком.
  • Они отступали и изменяли так же, как и их отцы;
    они обращались назад, как неисправный лук.
  • Викликали Його гнів своїми жертовниками, — своїми ідолами збудили в Нього ревнощі.
  • Огорчали Его своими святилищами на возвышенностях
    и ревность Его возбуждали идолами.
  • Бог почув — і відвернувся та вельми погордував Ізраїлем;
  • Услышал Бог и разгневался,
    сильно вознегодовал на Израиль.
  • Він покинув намет у Силомі — місце Свого перебування, де проживав між людьми.
  • Оставил Свое жилище в Шило,
    скинию, которую поставил средь них.173
  • І силу Він їхню передав у полон, і їхню красу — у руки ворога.
  • И отдал в плен Свою силу
    и славу Свою в руки врага.174
  • Він Свій народ віддав під меч і знехтував Своєю спадщиною.
  • Предал мечу народ Свой,
    прогневался на наследие Свое.
  • Вогонь поглинув їхніх юнаків, і їхні дівчата не були оплакані.
  • Юношей их пожрал огонь,
    и девушкам их не пели брачных песен.
  • Їхні священики загинули від меча, і їхні вдови не будуть оплакані.
  • Их священники падали от меча,
    а вдовы их не плакали.
  • Та Господь, наче від сну пробудився, наче велетень, розігрітий вином, —
  • Тогда проснулся Владыка, как бы ото сна,
    как могучий воин, отрезвившийся от вина,
  • і розгромив Своїх ворогів з тилу, піддав їх вічній ганьбі.
  • и поразил врагов Своих сзади,
    и обесчестил навечно.
  • Він відкинув оселі Йосифа, не обрав племені Єфрема,
  • Отверг Он шатер Иосифа
    и не выбрал род Ефрема,
  • а вибрав плем’я Юди — гору Сіон, яку полюбив.
  • но избрал род Иуды
    и возлюбленную Им гору Сион.
  • І звів Свою святиню, яка наче одноріг, заснував її на землі навіки.
  • Высокий, как небо, построил святой храм Свой
    и, как землю, навек утвердил его.
  • І вибрав Давида, Свого раба, і забрав його від овечих отар, —
  • Он избрал Давида, слугу Своего,
    взяв его от загонов овечьих,175
  • Він забрав його від овець з ягнятами, щоби пасти Свій народ — Якова, і Свій спадок — Ізраїля.
  • забрав его от дойных овец,176
    и привел его пасти Свой народ, Иакова —
    Израиль, Свое наследие.
  • І той пас їх у простоті свого серця і провадив їх у мудрості своїх рук.
  • И пас он их в чистоте сердца своего,
    вел их рукой мудрой.

  • ← (Псалмів 76) | (Псалмів 78) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025