Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 50) | (Вихід 2) →

Переклад Турконяка

Переклад Огієнка

  • Ось імена синів Ізраїля, які прийшли в Єгипет разом зі своїм батьком Яковом, і кожен прийшов з усією своєю родиною:
  • А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
  • Рувим, Симеон, Левій, Юда,
  • Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда,
  • Іссахар, Завулон і Веніамин,
  • Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н,
  • Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
  • Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р.
  • А Йосиф уже перебував у Єгипті. Усіх же душ від Якова було сімдесят п’ять.
  • І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті.
  • Та минув час, і Йосиф, усі його брати і все те покоління померли.
  • І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід.
  • Сини ж Ізраїля все зростали: вони розмножилися, стали численними і дуже-дуже сильними; і земля сприяла їхньому розмноженню.
  • А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.
  • Та над Єгиптом постав інший цар, який не знав Йосифа,
  • І став над Єгиптом нови́й цар, що не знав Йосипа.
  • і він сказав своєму народові: Ось рід синів Ізраїля — великий числом і сильніший за нас.
  • І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас!
  • Тож давайте перехитримо їх, щоб не множилися. Щоб вони, коли нагряне на нас війна, не пристали до ворогів та не побороли нас і не покинули землю.
  • Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“.
  • Тож він настановив їм наглядачів над роботами, щоб гнобили їх працею. І вони збудували фараонові укріплені міста — Пітом, Рамсес та Он, — місто Сонця.
  • І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
  • Та чим більше їх гнобили, тим численнішими й сильнішими вони ставали. А єгиптяни відчували огиду до Ізраїльських синів.
  • Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
  • Тож єгиптяни безжалісно чинили насильство над синами Ізраїля,
  • І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
  • і робили гірким їхнє життя важкою працею з глиною та цеглою, усякими роботами на полі, — усякими роботами, до яких примушували їх силоміць.
  • І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
  • І тоді єгипетський цар звернувся до єврейських повитух (ім’я першої з них — Сепфора, ім’я другої — Фуа)
  • І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій — Пуа,
  • і сказав: Коли допомагаєте єврейкам при пологах, то якщо буде хлопчик — убивайте його, а якщо дівчинка, — залишайте її живою.
  • і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“.
  • Та повитухи боялися Бога і не робили так, як звелів їм цар Єгипту. Вони залишали в живих і хлопчиків.
  • Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
  • Тож єгипетський цар покликав повитух і запитав їх: Чому це ви так чините — залишаєте живими хлопчиків?
  • І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“
  • А повитухи відповіли фараонові: Єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо народжують ще до того, як до них прийдуть повитухи! Тож вони народжували.
  • І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“.
  • І Бог чинив добро повитухам, а народ множився і ставав дуже сильним.
  • І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.
  • Оскільки повитухи боялися Бога, то набули собі доми.
  • І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
  • Тоді фараон наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожного хлопчика, який тільки народиться в єврейки, кидайте в ріку, а кожну дівчинку залишайте живою.
  • І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“

  • ← (Буття 50) | (Вихід 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025