Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Посвяти Мені кожного первістка, який народжується першим, — першим виходить з кожного лона: від людини до тварини серед Ізраїльських синів. Кожний із них — Мій.
"Всякий первенец мальчик, рождённый израильтянкой, будет принадлежать Мне, всякий первенец, от человека до скота, будет Моим".
І промовив Мойсей до народу: Запам’ятайте цей день, в який ви вийшли з Єгипту, з дому неволі, бо сильною рукою вивів вас Господь звідти. Тож не будете їсти заквашеного.
"Запомните это, — сказал Моисей народу. — Вы были рабами в Египте, но в этот день Господь Своей великой силой освободил вас. Не ешьте хлеба с закваской.
Адже сьогодні ви виходите — у місяць нових колосків.
Сегодня, в месяце Авиве, вы уходите из Египта.
І буде, коли Господь, твій Бог, введе тебе в землю ханаанців, хетів, аморейців, евейців, євусейців, ґерґесейців і ферезейців, про яку поклявся твоїм батькам, що дасть тобі, у землю, яка тече молоком і медом, — то здійснюватимеш це служіння цього місяця.
Господь дал вашим предкам особое обещание, обещал отдать вам землю хананеев, хеттеев, аморреев, еввеев и иевусеев. Когда Бог приведёт вас в землю, изобилующую всяким добром, помните этот день. Этот день в первом месяце года должен быть для вас особым днём, днём поклонения.
Шість днів їстимете опрісноки, а сьомого дня — свято для Господа:
В течение семи дней вы должны есть только пресный хлеб, а на седьмой день должны устраивать великий праздник, праздник в честь Господа.
Опрісноки їстимете сім днів, — не з’явиться в тебе заквашене і не буде в тебе закваски в усіх твоїх околицях.
Итак, в течение семи дней вы не должны есть хлеба, в котором есть закваска. В вашей земле нигде не должно быть хлеба, замешенного на закваске.
І сповістиш своєму синові того дня, кажучи: Це тому, що так учинив зі мною Господь Бог, коли я виходив з Єгипту.
В этот день вы должны говорить своим детям: "Мы соблюдаем этот праздник, потому что Господь вывел нас из Египта".
І воно буде тобі за знак на твоїй руці, наче пам’ятка перед твоїми очима, щоб Господній закон був на твоїх устах. Адже сильною рукою вивів тебе Господь з Єгипту.
Этот праздник поможет вам помнить — он будет словно тесьма, повязанная тебе на руку, словно знамение перед твоим взором. Этот праздник поможет тебе помнить учение Господа, поможет тебе помнить, что Господь Своей силой великой вывел тебя из Египта.
У визначений час будеш дотримуватися цього закону з року в рік.
Так вспоминай же об этом празднике в назначенное время каждый год.
І буде, коли Господь, твій Бог, введе тебе в землю ханаанців, — як і пообіцяв твоїм батькам, — і дасть її тобі,
Господь приведёт тебя в землю, которую обещал тебе дать. Сейчас там живут хананеи, но Бог обещал твоим предкам, что отдаст эту землю тебе. И после того, как Бог отдаст тебе эту землю,
то відділиш для Господа кожного чоловічої статі, хто першим вийшов з лона, — посвятиш Господу кожного чоловічої статі, який першим вийшов з лона, — і з худоби, і з твоїх домашніх тварин, які тобі народяться.
помни, что ты должен отдать Ему каждого первенца мальчика, и каждую перворождённую скотину ты должен отдать Господу.
А кожне, котре перше вийде з лона ослиці, заміниш вівцею. Якщо ж не заміниш, то викупиш його. За кожного первородного чоловіка з твоїх синів заплатиш викуп.
Каждого перворождённого ослёнка можно выкупить у Господа. Ты можешь отдать ягнёнка и оставить себе ослёнка. Если же не хочешь выкупить ослёнка у Господа, то убей его, это будет жертвоприношение — ты должен сломать ему шею. Каждого первенца мальчика ты должен выкупить у Господа.
Якщо ж після цього запитає тебе твій син, кажучи: Що це? — скажеш йому: Це тому, що сильною рукою вивів нас Господь з Єгипетської землі, з дому неволі.
В будущем твои дети спросят, зачем ты делаешь это. "Что всё это значит?" — скажут они, и ты ответишь: "Господь Своей силой великой спас нас из Египта. Мы были там рабами, но Господь вывел нас и привёл сюда.
Та після того, як фараон зробився непоступливим, щоб нас не відпустити, Господь вигубив кожного первістка в Єгипетській землі — від первістків з-поміж людей до первородних із домашніх тварин. Тому я приношу в жертву Господу кожного із чоловічої статі, хто першим виходить із лона, і плачу викуп за кожного первістка з моїх синів.
Фараон в Египте упорствовал и отказывался отпустить нас, но Господь убил всех первенцев в той земле, убил весь перворождённый скот и всех первенцев сыновей. Потому я и отдаю Господу каждое перворождённое животное мужского пола и тем выкупаю у Господа моих первенцев сыновей".
І буде це як знак на твоїй руці — непорушним перед твоїми очима, тому що сильною рукою вивів тебе Господь з Єгипту.
Это будет тесьмой, повязанной тебе на руку, знамением перед взором твоим, чтобы помнить, что Господь вывел нас из Египта Своей великой силой".
Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його дорогою Филистимської землі, хоча було ближче. Оскільки Бог сказав: Щоб часом не каявся народ, коли побачить війну, і не повернувся до Єгипту.
Когда фараон отпустил народ уйти из Египта, Господь не дал им пойти по дороге, ведущей в землю филистимлян, хотя это и был самый короткий путь. Господь сказал: "Им придётся воевать, и тогда они могут передумать и возвратиться в Египет".
І Бог повів народ в обхід, дорогою в пустелю, до Червоного моря, — в п’ятому поколінні вийшли сини Ізраїля з Єгипетської землі.
Поэтому Господь повёл их другой дорогой, через пустыню у Красного моря. Израильский народ был облачён в военные доспехи, когда выходил из земли Египта.
Мойсей забрав із собою кості Йосифа, оскільки Йосиф узяв тверду клятву [1] в Ізраїльських синів, кажучи: Вас неодмінно відвідає [2] Господь, тож ви заберете звідси із собою мої кості!
Моисей нёс с собой останки Иосифа, ибо Иосиф, умирая, взял с сынов Израиля обещание сделать это для него. "Когда Бог спасёт вас, — сказал Иосиф, — не забудьте унести с собой из Египта и мои кости".
Рушивши із Сокхота, сини Ізраїля отаборилися в Отомі, поблизу пустелі.
Выйдя из Сокхофа, израильский народ остановился в Ефаме, вблизи пустыни.
Бог же вів їх: удень — хмарним стовпом, щоб показувати їм дорогу, а вночі — полум’яним стовпом.
Господь же шёл перед ними, днём — в столбе облачном, указывая путь, а ночью — в столбе огненном, чтобы при свете этого огня они могли продолжать путь ночью.