Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Вихід 14) | (Вихід 16) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали ось цю пісню Богові. Вони скандували, виголошуючи: Заспіваймо Господу, бо Він велично прославився, — коня і вершника скинув у море.
  • Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали Господеві ось яку пісню: Заспіваю Господеві, славно бо прославився; коня і вершника скинув у море.
  • Він — Помічник і Покровитель, Він став для мене Порятунком. Це — мій Бог, і я прославлю Його, Він — Бог мого батька, тож звеличу Його.
  • Сила і міць моя — Господь, він став мені рятунком. Він мій Бог, і я його прославлю, Бог батька мого, і я вихвалятиму його.
  • Господь — Він Той, Хто нищить війни, Господь — Ім’я Його.
  • Господь — муж войовник, Господь — ім'я йому.
  • Колісниці фараона і його військо Він кинув у море, вибраних вершників, начальників варти, Він потопив у Червоному морі.
  • Полки і колісниці фараона вкинув у море, виквіт вождів його втопивсь у Червонім морі.
  • Морем покрив їх, — вони поринули в глибину, мов камінь.
  • Безодні їх покрили, пішли на дно неначе камінь.
  • Твоя правиця, Господи, прославилася силою, — Твоя права рука, Господи, розгромила ворогів,
  • Твоя правиця, Господи, прославилась у силі, твоя правиця розгромила ворога.
  • і величчю Своєї слави Ти знищив супротивників. Ти послав Свій гнів, і він їх пожер, як стерню,
  • Ти величчю надмірною своєю знищив супротивників. Послав ти гнів твій, що, мов стебло, пожер їх.
  • і від духа Твого гніву розступилася вода. Застигли води, наче стіна, — застигли хвилі посеред моря.
  • Від подиху ярости твоєї збились у купу води, і стали валом хвилі, згусла хуртовина на дні моря.
  • Ворог сказав: Кинуся й наздожену, розділю здобич, наповню свою душу, знищу своїм мечем, — рука моя пануватиме.
  • Ворог сказав: Пущуся за ним, дожену, розділю здобич, насичу жагу свою. Я вийму меч мій, моя рука їх знищить.
  • А Ти послав Свого Духа, і покрило їх море, вони потонули, наче свинець у глибокій воді.
  • Ти дмухнув вітром, їх укрило море; мов оливо, втонули у водах глибоких.
  • Хто поміж богами подібний до Тебе, Господи? О, прославлений між святими, дивовижний у славі! Ти, Котрий твориш чудеса, хто подібний до Тебе?
  • Хто, як ти, Господи, між богами, хто, як ти, у святості величній, страшний у славі, що твориш чудеса?
  • Простягнув Ти правицю Свою, і поглинула їх земля.
  • Ти простягнув правицю, пожерла їх земля. Ти провадив у милості своїй народ, що врятував його.
  • Ти Своєю праведністю повів цей Твій народ, який Ти викупив, і Своєю силою покликав до Своєї святої оселі.
  • Привів його потугою своєю до житла святого твого.
  • Почули народи — і запалали гнівом. Важкі болі охопили мешканців Филистимської землі.
  • Почули те народи, затремтіли; жах огорнув мешканців Філістії.
  • Тоді поспішили володарі Едому і проводирі моавійців, — їх охопив трепет. Розтанули всі мешканці Ханаану.
  • Тоді зжахнулися едомські дуки, страх охопив князів моавських, ханааняни ж усі поникли духом.
  • Нехай найде на них страх і трепет! Від величі Твоєї руки нехай вони стануть як камінь, доки не перейде Твій народ, Господи, — доки не перейде цей Твій народ, який Ти придбав.
  • Страх напав і жах великий, від сильної руки твоєї вони окаменіли, докіль пройшов народ твій, Господи, докіль пройшов народ цей, що ти його собі придбав.
  • Ввівши, насади їх на горі Своєї спадщини, у Своїй підготовленій оселі, котру Ти зробив, Господи, — це святиня, Господи, яку приготували Твої руки.
  • Ти ввів їх і насадив на власній горі своїй; на місці, що зготував, Господи, собі для житла, у святині, що твої руки, Господи, заснували.
  • Господь царює на віки і віки, та й іще.
  • Господь царює назавжди і ввіки.
  • Адже коні фараона з колісницями і вершниками ввійшли в море, і Господь навів на них води моря. А сини Ізраїля пішли сушею посеред моря.
  • Коли фараонові колісниці й вершники ввійшли в море, Господь повернув на них морські води; сини ж Ізраїля пройшли по суші, серед моря.
  • Тож пророчиця Маріам, сестра Аарона, взяла тимпан у свою руку, і всі жінки з тимпанами вийшли в хороводі за нею.
  • Взяла тоді Марія, пророчиця, Аронова сестра, літаври у руку; і вийшло все жіноцтво за нею з бубнами та хороводами.
  • І Маріам повела їх, кажучи: Заспіваймо Господу, бо Він велично прославився. Коня і вершника скинув Він у море.
  • І приспівувала їм Марія: Співайте Господеві, славно бо прославився; коня і вершника скинув у море.
  • І Мойсей вивів Ізраїльських синів від Червоного моря, і повів їх у пустелю Сур. Вони йшли три дні пустелею й не знаходили води до пиття.
  • І повелів Мойсей Ізраїлеві вирушати з-над Червоного моря; і двинули вони до Шур-пустині, і йшли три дні пустинею та й не знаходили води.
  • Прийшли вони до Мери [1] , та не могли пити з Мери, оскільки вода була гіркою. Через те дали назву тій місцевості: Гіркота.
  • Прийшли вони в Меру, та води з Мери не могли пити, бо гірка була; тим і прозвали те місце Мера.
  • І народ почав нарікати на Мойсея, кажучи: Що нам пити?
  • І нарікали люди на Мойсея, говоривши: "Що нам пити?"
  • Тож Мойсей закликав до Господа. А Господь показав йому дерево, і той кинув його у воду, і вода стала солодкою. Там Він дав йому заповіді та настанови, і там його випробовував.
  • А він заголосив до Господа; і вказав йому Господь дерево; вкинув він його у воду, і вода стала солодкою. Там дав він їм закон і суд, там випробував їх.
  • Він сказав: Якщо уважно будеш прислухатися [2] до голосу Господа, твого Бога, і чинитимеш те, що Йому до вподоби, і зважатимеш на Його накази, і будеш дотримуватися всіх Його заповідей, то не наведу на тебе жодної тієї хвороби, які Я навів на єгиптян. Бо Я — Господь, Який тебе оздоровлює.
  • І сказав: "Коли ти пильно слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і чинитимеш те, що йому довподоби, і вважатимеш на його накази, і дотримуватимешся всіх його установ, ані одної з тих недуг, що я навів був на Єгипет, не наведу на тебе: я бо Господь, твій цілитель."
  • І вони пішли до Еліма, а там було дванадцять джерел води і сімдесят стовбурів пальмових дерев. Тож там, біля води, вони отаборилися.
  • Потім прийшли в Елім, де було дванадцять водних джерел і сімдесят пальм. І отаборились там над водою.

  • ← (Вихід 14) | (Вихід 16) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025