Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
English Standard Version
З Еліма вони вирушили далі. Уся громада синів Ізраїля прийшла в пустелю Сін, що між Елімом та Синаєм. А п’ятнадцятого дня другого місяця, відтоді, як вони вийшли з Єгипетської землі,
Bread from Heaven
They set out from Elim, and all the congregation of the people of Israel came to the wilderness of Sin, which is between Elim and Sinai, on the fifteenth day of the second month after they had departed from the land of Egypt.
They set out from Elim, and all the congregation of the people of Israel came to the wilderness of Sin, which is between Elim and Sinai, on the fifteenth day of the second month after they had departed from the land of Egypt.
уся громада Ізраїльських синів почала нарікати на Мойсея і Аарона.
And the whole congregation of the people of Israel grumbled against Moses and Aaron in the wilderness,
Ізраїльські сини сказали їм: Краще було б, аби ми, уражені Господом, померли в Єгипетській землі, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом і їли хліб досита. А ви вивели нас у цю пустелю, щоб усю цю громаду вигубити голодом!
and the people of Israel said to them, “Would that we had died by the hand of the Lord in the land of Egypt, when we sat by the meat pots and ate bread to the full, for you have brought us out into this wilderness to kill this whole assembly with hunger.”
Тоді Господь сказав Мойсеєві: Ось, Я дам вам хліб з неба, і народ вийде, і вони щодня збиратимуть денну норму, — щоб випробувати їх, чи будуть вони слідувати за Моїм законом, чи ні:
Then the Lord said to Moses, “Behold, I am about to rain bread from heaven for you, and the people shall go out and gather a day’s portion every day, that I may test them, whether they will walk in my law or not.
І буде, шостого дня вони приготують те, що принесли, — і виявиться, що буде вдвічі більше від того, що збирають щодня.
On the sixth day, when they prepare what they bring in, it will be twice as much as they gather daily.”
Тож Мойсей та Аарон промовили до всієї громади Ізраїльських синів: Увечері ви дізнаєтеся, що Господь вивів вас із Єгипетської землі,
So Moses and Aaron said to all the people of Israel, “At evening you shall know that it was the Lord who brought you out of the land of Egypt,
а вранці побачите Господню славу, оскільки Він почув ваше нарікання на Бога. А ми хто такі, що нарікаєте на нас?
and in the morning you shall see the glory of the Lord, because he has heard your grumbling against the Lord. For what are we, that you grumble against us?”
І сказав Мойсей: Оскільки Господь дасть вам звечора їсти м’ясо, а вранці — хліба досита, то Господь почув ваші нарікання, якими ви нарікаєте на нас! А ми хто такі? Тож ваше нарікання не проти нас, але проти Бога!
And Moses said, “When the Lord gives you in the evening meat to eat and in the morning bread to the full, because the Lord has heard your grumbling that you grumble against him — what are we? Your grumbling is not against us but against the Lord.”
І Мойсей сказав Ааронові: Промов до всієї громади Ізраїльських синів: Прийдіть перед Бога, тому що Він почув ваші нарікання.
Then Moses said to Aaron, “Say to the whole congregation of the people of Israel, ‘Come near before the Lord, for he has heard your grumbling.’”
Коли ж промовляв Аарон до всієї громади Ізраїльських синів, то вони повернулися до пустелі, і Господня слава з’явилася в хмарі.
And as soon as Aaron spoke to the whole congregation of the people of Israel, they looked toward the wilderness, and behold, the glory of the Lord appeared in the cloud.
Я почув нарікання синів Ізраїля. Скажи їм, промовляючи: Під вечір їстимете м’ясо, а вранці насититеся хлібом. І пізнаєте, що Я — Господь, ваш Бог!
“I have heard the grumbling of the people of Israel. Say to them, ‘At twilight you shall eat meat, and in the morning you shall be filled with bread. Then you shall know that I am the Lord your God.’”
Настав вечір, — і налетіли перепели та покрили табір. А вранці довкола табору, коли перестала випадати роса, —
In the evening quail came up and covered the camp, and in the morning dew lay around the camp.
аж ось, на поверхні пустелі щось дрібне, наче коріандр, і біле, наче іній на землі.
And when the dew had gone up, there was on the face of the wilderness a fine, flake-like thing, fine as frost on the ground.
Побачивши це, сини Ізраїля сказали один одному: Що це? [1] Оскільки вони не знали, що це було. А Мойсей сказав їм: Це хліб, який Господь дав вам їсти.
Це і є та справа, про яку Господь заповів: Нехай кожний збирає його для родини — гомор [2] на особу, за кількістю ваших душ, кожний нехай збирає зі своїми співмешканцями.
Ізраїльські сини так і зробили, — хто зібрав більше, а хто менше.
And the people of Israel did so. They gathered, some more, some less.
Та виміряли гомором, і не мав надлишку той, хто багато зібрав, а той, хто мало зібрав, не мав недостачі. Кожний зібрав по потребі тих, які жили з ним.
But when they measured it with an omer, whoever gathered much had nothing left over, and whoever gathered little had no lack. Each of them gathered as much as he could eat.
Та Мойсей попередив їх: Хай ніхто не залишає його до ранку!
And Moses said to them, “Let no one leave any of it over till the morning.”
Але Мойсея не послухалися, і дехто залишив його до ранку; і завелися в ньому черв’яки, і воно засмерділося. Тож Мойсей був розсерджений ними.
But they did not listen to Moses. Some left part of it till the morning, and it bred worms and stank. And Moses was angry with them.
Кожний збирав його рано-вранці згідно зі своєю потребою, а коли припікало сонце, воно тануло.
Morning by morning they gathered it, each as much as he could eat; but when the sun grew hot, it melted.
А шостого дня виявилося, що зібрали вдвічі більше від потрібного — по два гомори для кожного. І всі старійшини громади прийшли й доповіли Мойсеєві.
On the sixth day they gathered twice as much bread, two omers each. And when all the leaders of the congregation came and told Moses,
А Мойсей сказав їм: Це і є та справа, про яку говорив Господь: Завтра субота — святий відпочинок для Господа. Що лише маєте пекти — печіть, і що лише маєте варити — варіть. А все, що зостанеться, залишіть те в сховок до ранку.
he said to them, “This is what the Lord has commanded: ‘Tomorrow is a day of solemn rest, a holy Sabbath to the Lord; bake what you will bake and boil what you will boil, and all that is left over lay aside to be kept till the morning.’”
І залишили його на наступний день, як заповів їм Мойсей, — і не засмерділося, і черв’яки в ньому не завелися.
So they laid it aside till the morning, as Moses commanded them, and it did not stink, and there were no worms in it.
Тож Мойсей сказав: Їжте сьогодні, бо сьогодні — субота для Господа, — ви не знайдете його на полі.
Moses said, “Eat it today, for today is a Sabbath to the Lord; today you will not find it in the field.
Шість днів збиратимете, а сьомого дня — субота, цього дня не буде його.
Six days you shall gather it, but on the seventh day, which is a Sabbath, there will be none.”
А сьомого дня виявилося, що дехто з народу вийшов збирати, та вони нічого не знайшли.
On the seventh day some of the people went out to gather, but they found none.
І Господь сказав Мойсеєві: Доки не бажатимете дослухатися до Моїх заповідей і до Мого закону?
And the Lord said to Moses, “How long will you refuse to keep my commandments and my laws?
Глядіть, бо Господь дав вам цей день — суботу; тому Він дав вам шостого дня хліба на два дні. Нехай кожен сидить у своєму домі, — сьомого дня хай ніхто не виходить зі свого місця.
See! The Lord has given you the Sabbath; therefore on the sixth day he gives you bread for two days. Remain each of you in his place; let no one go out of his place on the seventh day.”
А Ізраїльські сини дали йому назву — манна [3] , — воно було біле, як насіння коріандру, а його смак — як у коржа з медом.
Now the house of Israel called its name manna. It was like coriander seed, white, and the taste of it was like wafers made with honey.
А Мойсей сказав: Це і є та справа, про яку говорив Господь: Наповніть гомором манни посудину для вашихнаступних поколінь, щоб вони побачили хліб, який ви їли в пустелі, коли Господь виводив вас з Єгипетської землі.
Moses said, “This is what the Lord has commanded: ‘Let an omer of it be kept throughout your generations, so that they may see the bread with which I fed you in the wilderness, when I brought you out of the land of Egypt.’”
Ааронові ж Мойсей сказав: Візьми одну золоту посудину і насип в неї повний гомор манни, і поклади її на зберігання перед Богом для ваших наступних поколінь, —
And Moses said to Aaron, “Take a jar, and put an omer of manna in it, and place it before the Lord to be kept throughout your generations.”
як і заповів Господь Мойсеєві. І Аарон поклав її перед Свідченням на зберігання.
As the Lord commanded Moses, so Aaron placed it before the testimony to be kept.
Сини Ізраїля їли манну сорок років, доки не прийшли до заселеної землі, — їли манну, доки не прийшли до границі з Фінікією.
The people of Israel ate the manna forty years, till they came to a habitable land. They ate the manna till they came to the border of the land of Canaan.