Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
З Еліма вони вирушили далі. Уся громада синів Ізраїля прийшла в пустелю Сін, що між Елімом та Синаєм. А п’ятнадцятого дня другого місяця, відтоді, як вони вийшли з Єгипетської землі,
Потом они ушли из Елима и на пятнадцатый день второго месяца с того времени, как вышли из Египта, пришли в пустыню Син, между Елимом и Синаем.
уся громада Ізраїльських синів почала нарікати на Мойсея і Аарона.
В пустыне они стали снова роптать на Моисея и Аарона.
Ізраїльські сини сказали їм: Краще було б, аби ми, уражені Господом, померли в Єгипетській землі, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом і їли хліб досита. А ви вивели нас у цю пустелю, щоб усю цю громаду вигубити голодом!
"Лучше было бы, если бы Господь просто убил нас в земле Египетской, — говорили они. — Там, по крайней мере, у нас было вдоволь еды, столько, сколько нам было нужно. Теперь же ты привёл нас в эту пустыню, и мы тут все умрём с голоду".
Тоді Господь сказав Мойсеєві: Ось, Я дам вам хліб з неба, і народ вийде, і вони щодня збиратимуть денну норму, — щоб випробувати їх, чи будуть вони слідувати за Моїм законом, чи ні:
Тогда Господь сказал Моисею: "Я сделаю так, что с неба вам станет падать хлеб, чтобы вам было, что есть. Пусть люди каждый день выходят и собирают сколько нужно на день. Я сделаю это, чтобы посмотреть, будут ли они поступать, как Я им велел.
І буде, шостого дня вони приготують те, що принесли, — і виявиться, що буде вдвічі більше від того, що збирають щодня.
Пусть люди каждый день собирают еды только на один день. В пятницу же, приготовляя еду, они увидят, что её хватит на два дня".
Тож Мойсей та Аарон промовили до всієї громади Ізраїльських синів: Увечері ви дізнаєтеся, що Господь вивів вас із Єгипетської землі,
Моисей и Аарон сказали израильскому народу: "Сегодня вы увидите, как силён Господь, узнаете, что Он — Тот, Кто вывел вас из Египта.
а вранці побачите Господню славу, оскільки Він почув ваше нарікання на Бога. А ми хто такі, що нарікаєте на нас?
Вы роптали против Господа, и Он услышал вас, и потому завтра утром вы увидите славу Господнюю. Вы беспрестанно роптали против нас, так может теперь нам будет покой".
І сказав Мойсей: Оскільки Господь дасть вам звечора їсти м’ясо, а вранці — хліба досита, то Господь почув ваші нарікання, якими ви нарікаєте на нас! А ми хто такі? Тож ваше нарікання не проти нас, але проти Бога!
И ещё сказал Моисей: "Вы роптали, и Господь услышал ваш ропот, поэтому сегодня ночью Господь даст вам мясо, а утром вы получите столько хлеба, сколько вам нужно. Вы роптали против меня и Аарона, так может теперь нам будет покой. Помните, что ропот ваш не на нас, а на Господа".
І Мойсей сказав Ааронові: Промов до всієї громади Ізраїльських синів: Прийдіть перед Бога, тому що Він почув ваші нарікання.
И сказал Моисей Аарону: "Поговори со всем народом Израиля и скажи им: "Предстаньте перед Господом, ибо Он услышал ваш ропот"".
Коли ж промовляв Аарон до всієї громади Ізраїльських синів, то вони повернулися до пустелі, і Господня слава з’явилася в хмарі.
Весь народ Израилев собрался в одном месте, и Аарон говорил с народом, и когда он говорил, все повернулись и посмотрели на пустыню, и увидели славу Господнюю, явившуюся им в облаке.
Я почув нарікання синів Ізраїля. Скажи їм, промовляючи: Під вечір їстимете м’ясо, а вранці насититеся хлібом. І пізнаєте, що Я — Господь, ваш Бог!
"Я слышал ропот израильского народа, так скажи им: "Сегодня вечером будете есть мясо, а утром будете есть хлеб, сколько захотите, и тогда вы узнаете, что можете довериться Господу, Богу вашему"".
Настав вечір, — і налетіли перепели та покрили табір. А вранці довкола табору, коли перестала випадати роса, —
В тот вечер налетели на стан перепела, а к утру землю вокруг стана покрыла роса.
аж ось, на поверхні пустелі щось дрібне, наче коріандр, і біле, наче іній на землі.
Когда же роса поднялась, под ней на земле осталось нечто подобное тонким хлопьям инея.
Побачивши це, сини Ізраїля сказали один одному: Що це? [1] Оскільки вони не знали, що це було. А Мойсей сказав їм: Це хліб, який Господь дав вам їсти.
Увидев это, израильтяне стали спрашивать друг друга: "Что это такое?, ибо они не знали, что это было. Тогда Моисей сказал им: "Это — хлеб, который вам посылает Господь.
Це і є та справа, про яку Господь заповів: Нехай кожний збирає його для родини — гомор [2] на особу, за кількістю ваших душ, кожний нехай збирає зі своїми співмешканцями.
Господь говорит, что каждый должен набрать столько, сколько ему нужно; каждый из вас должен набрать по корзине на каждого человека в семье".
Ізраїльські сини так і зробили, — хто зібрав більше, а хто менше.
Народ Израиля так и сделал — каждый набрал себе хлеба, одни больше, другие меньше.
Та виміряли гомором, і не мав надлишку той, хто багато зібрав, а той, хто мало зібрав, не мав недостачі. Кожний зібрав по потребі тих, які жили з ним.
Люди накормили всех, кто был у них в семье, и когда мерили, то всегда хватало на всех, лишнего же никогда не оставалось. Каждый набирал ровно столько, сколько нужно было ему и его семейству.
Та Мойсей попередив їх: Хай ніхто не залишає його до ранку!
"Не оставляйте ничего до утра", — сказал им Моисей.
Але Мойсея не послухалися, і дехто залишив його до ранку; і завелися в ньому черв’яки, і воно засмерділося. Тож Мойсей був розсерджений ними.
Но люди не послушали его; некоторые оставили еду на следующий день, в ней завелись черви, и она стала смердеть. И рассердился на них Моисей.
Кожний збирав його рано-вранці згідно зі своєю потребою, а коли припікало сонце, воно тануло.
Каждое утро люди набирали хлеба, каждый столько, сколько мог съесть; к полудню же еда таяла.
А шостого дня виявилося, що зібрали вдвічі більше від потрібного — по два гомори для кожного. І всі старійшини громади прийшли й доповіли Мойсеєві.
В пятницу люди набрали еды вдвое больше, по две корзины на каждого; и предводители народа пришли и рассказали об этом Моисею.
А Мойсей сказав їм: Це і є та справа, про яку говорив Господь: Завтра субота — святий відпочинок для Господа. Що лише маєте пекти — печіть, і що лише маєте варити — варіть. А все, що зостанеться, залишіть те в сховок до ранку.
Он сказал им: "Так было угодно Богу, это случилось потому, что завтра суббота, особый день отдыха в честь Господа. Сегодня приготовьте столько еды, сколько надо, а то, что останется, сберегите до утра".
І залишили його на наступний день, як заповів їм Мойсей, — і не засмерділося, і черв’яки в ньому не завелися.
И люди сберегли всё, что осталось, до следующего дня, и оно не испортилось, и черви в нём не завелись.
Тож Мойсей сказав: Їжте сьогодні, бо сьогодні — субота для Господа, — ви не знайдете його на полі.
В субботу Моисей сказал народу: "Сегодня суббота, особый день отдыха в честь Господа, поэтому пусть никто из вас не выходит в поле. Ешьте то, что собрали вчера.
Шість днів збиратимете, а сьомого дня — субота, цього дня не буде його.
Собирайте шесть дней, седьмой же день — день отдыха, поэтому этого особого xлеба на земле не будет".
А сьомого дня виявилося, що дехто з народу вийшов збирати, та вони нічого не знайшли.
Но некоторые всё-таки пошли собирать в субботу и ничего не нашли.
І Господь сказав Мойсеєві: Доки не бажатимете дослухатися до Моїх заповідей і до Мого закону?
И сказал тогда Господь Моисею: "Долго ли ещё вы будете отказываться следовать Моим наказам и наставлениям?
Глядіть, бо Господь дав вам цей день — суботу; тому Він дав вам шостого дня хліба на два дні. Нехай кожен сидить у своєму домі, — сьомого дня хай ніхто не виходить зі свого місця.
Послушайте, Господь сделал для вас субботу днём отдыха, и потому по пятницам будет посылать вам столько хлеба, сколько нужно на два дня. Поэтому в субботу каждый из вас должен сесть и отдыхать. Оставайтесь каждый у себя".
А Ізраїльські сини дали йому назву — манна [3] , — воно було біле, як насіння коріандру, а його смак — як у коржа з медом.
Люди стали называть эту особую еду манной. Это были мелкие белые зёрна, подобные кориандровому семени, а по вкусу манна напоминала тонкие лепёшки с мёдом.
А Мойсей сказав: Це і є та справа, про яку говорив Господь: Наповніть гомором манни посудину для вашихнаступних поколінь, щоб вони побачили хліб, який ви їли в пустелі, коли Господь виводив вас з Єгипетської землі.
Моисей сказал: "Господь повелел: "Сохраните по 8 чашек этой еды для ваших потомков, и тогда они увидят, чем Я кормил вас в пустыне, когда вывел вас из Египта"".
Ааронові ж Мойсей сказав: Візьми одну золоту посудину і насип в неї повний гомор манни, і поклади її на зберігання перед Богом для ваших наступних поколінь, —
И сказал Моисей Аарону: "Возьми кувшин, насыпь туда восемь чашек манны и сохрани, чтобы поставить её перед Господом, сохрани для наших потомков".
як і заповів Господь Мойсеєві. І Аарон поклав її перед Свідченням на зберігання.
Аарон сделал так, как Бог повелел Моисею: поставил кувшин с манной перед соглашением.
Сини Ізраїля їли манну сорок років, доки не прийшли до заселеної землі, — їли манну, доки не прийшли до границі з Фінікією.
Народ ел манну 40 лет, пока не пришёл в землю отдыха, пока не пришли они к границе земли Ханаанской.