Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Якщо купиш раба-єврея, то нехай шість років він працює для тебе, а на сьомий рік нехай він даром вийде на свободу.
Коли купиш раба Єврея, шість год нехай прослужить, а на семий вийде на волю, дармо.
Якщо він сам-один прийшов, то нехай сам і вийде. Якщо ж разом з ним прийшла дружина, то нехай і дружина вийде з ним.
Коли сам прийде до тебе, сам і на волю вийде, коли ж він мав жінку, і жінка його вийде з ним.
Якщо ж господар дасть йому дружину, і та народить йому синів чи дочок, то дружина й діти хай залишаються в його господаря, а він нехай вийде сам.
Коли пан його дав йому жінку, та вродила вона йому сини й дочки, дак жінка і дїти її будуть панові, він же вийде сам один.
Якщо ж раб у відповідь скаже: Я люблю мого господаря, дружину і дітей, — не поспішаю на волю!
Коли ж казати ме раб: Люблю я пана, жінку мою і дїти мої, не хочу виходити сам на волю;
Тоді нехай його господар приведе його до Божого судилища, а тоді приведе його до дверей і до одвірка, і господар шилом проколе йому вухо, і той служитиме йому навіки.
Тодї приведе його пан його до суддїв і поставить коло дверей або одвірка та й проколе пан його вухо йому шилом, і служити ме той йому до віку.
Якщо ж хтось продасть свою дочку як служницю, то не вийде вона так, як виходять рабині.
А коли хто продасть дочку свою як рабиню, дак не виходити ме вона, як виходять раби.
Якщо вона не догодить своєму господареві, з яким заручена, то нехай звільнить її за викуп. А чужому народові йому не дозволяється продати її, бо погордив нею.
І коли не до вподоби вона панові свойму, що призначив її для себе, дак нехай дозволить її викупити: народові чужому не мати ме права продавати її, він бо ошукав її.
Якщо ж заручив її синові, то нехай обходиться з нею за правами дочок.
А коли синові свойму призначив її, дак по праву дочки мусить чинить із нею.
Якщо ж візьме йому іншу, то хай не позбавить її необхідного, одягу і співжиття.
Коли ж другу візьме йому, не мати ме права поменьшити харч її, платтє її, і мужне життє її.
Якщо ж цих трьох речей не дотримається щодо неї, то нехай вона вийде даром, без грошей.
А коли б сї три речі не додержав, дак можна ій вийти дармо без окупу.
Якщо хтось когось ударить, і той помре, — він неодмінно має померти [1].
Хто вдарить чоловіка так, що той умре, скарати його смертю.
А тому, хто не хотів убивати, але Бог передав когось в його руки, — Я дам тобі місце, куди втече той, хто вбив.
Коли ж він зробив се ненароком, а Бог підвів під його руку, дак я призначу тобі місто, куди втекти йому.
Коли ж хто вистежив, щоб підступно вбити свого ближнього, і прибіжить туди, — такого забрати і від Мого жертовника, щоб видати на смерть.
А хто задумав на близьного свого душогубство зрадливим робом, і від жертівника мого мусиш узяти його, щоб скарати смертю.
Хто б’є свого батька чи свою матір, має неодмінно померти [2].
І хто вдарить батька свого, смертю скарати його.
Хто проклинає свого батька чи свою матір, має неодмінно померти [3].
І хто вкраде людину та продасть, або знайдеться вона в руках його, того скарати смертю.
Коли хтось украде когось із синів Ізраїля, заволодіє ним, продасть, і срібло буде знайдене в нього — такий має неодмінно померти [4].
І хто проклинати ме батька свого і матїр свою, того скарати смертю.
Якщо ж сваряться два чоловіки, і один з них ударить ближнього каменем чи кулаком, і той не помре, а зляже в ліжко,
І коли посваряться люде, та й вдарить одно одного каменюкою чи кулаком, і той не вмре, а лежати ме в недузї:
і якщо чоловік устане та вийде з палицею надвір, тоді той, хто вдарив, буде звільнений від покарання. Лише нехай заплатить за втрату від його непрацездатності та за лікування.
Коли встане і ходити ме з палицею своєю, дак шкодника вивязати з сієї справи; тільки має за втрату часу заплатити і вигоїти його зовсїм.
Якщо хтось вдарить свого раба чи свою рабиню палицею, — так, що помре від його руки, той має бути неодмінно покараний [5].
Коли хто вдарить раба чи рабиню свою палицею, і вмре під його рукою, притма треба відомстити за се.
Та коли проживе один день чи два, то не буде покараний, бо це — його гроші.
Однакже, коли день або два проживе, дак не годиться мститись; бо він за його гроші.
Якщо б’ються два чоловіки, і вдарять вагітну жінку, і її дитина появиться на світ не повністю сформованою, то такий неодмінно понесе кару [6] , — він заплатить згідно з оцінкою, яку зробить чоловік жінки.
І коли сваряться чоловіки, та потурбують вагітну молодицю, і скине дитину вона, та не буде шкоди, наложити на виноватого пеню, яку наложить жінчин чоловік, і заплатить по присудї суддїв.
Та якщо дитина буде повністю сформована, то нехай дасть душу за душу,
А коли буде шкода, тодї мусить оддати душу за душу.
опік за опік, рану за рану, синець за синця.
Опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.
Якщо хтось виб’є око своєму рабові чи око своїй рабині, і вони осліпнуть, то нехай відпустить їх на волю за їхнє око;
І коли хто вдарить в око раба свого, чи в око рабиню свою, і зопсує, на волю мусить випустить його за око його.
і якщо виб’є зуб рабові або зуб своїй рабині, — нехай відпустить їх на волю за їхній зуб.
І коли вибє зуба рабові свойму, або рабинї своїй, на волю випустить його за зуба його.
Якщо віл рогами заколе чоловіка чи жінку, — так, що помре, то вола обов’язково поб’ють камінням [7] , і його м’ясо не будуть їсти, а власник вола — невинний.
І коли вколе скотина мужчину чи женьщину й умре, каміннєм побити мусять скотину та й не їсти муть мясива її; чия ж скотина той неповинен.
Якщо ж віл бив рогами вчора й третього дня, і про це попереджували його власника, але той не зарізав його, то коли рогами вб’є чоловіка чи жінку, нехай віл буде побитий камінням, і його власник також нехай буде покараний на смерть.
А коли віл бився перше і осьвідчено було господареві його, та не вберіг він його, і вмер мужчина чи женщина, вола мусять побити каміннєм, і господарь його мусить згинути.
А якщо на нього накладуть викуп, то нехай за свою душу дасть викуп, який лише на нього накладуть.
Коли наложять викуп на його, мусить він дати за визвол душі своєї, щоб нї положено на його.
І якщо рогами заколе сина чи дочку, — нехай учинять з ним за цим же приписом.
Чи сина заколе він, чи дочку заколе, по сьому присуду чинити з ним.
Якщо ж віл заколе рогами раба чи рабиню, — нехай власник вола дасть їхньому господареві тридцять дідрахм срібла, а вола поб’ють камінням.
Коли ж раба чи рабиню вбє скотина, мусить дати властитель срібла трийцять секлїв панові, а скотину вбити каміннєм.
Якщо хтось відкриє яму чи викопає яму і її не закриє, а туди впаде теля чи осел,
А коли розкриє хто яму, або викопає хто яму, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,
то власник ями відшкодує: їхньому господареві він заплатить гроші, а те, що загинуло, буде його.
Властитель ями заплатить за се; вернути мусить він грошима господареві його, а мертве буде йому.
Якщо ж чийсь віл рогами заколе сусіднього вола, і той здохне, то живого вола продадуть і розділять його ціну, і поділять вола, який загинув.
А коли чия скотина поранить скотину другого, і та здохне, дак продадуть скотину живу, та й подїлять по полам гроші за її, та й здохлу пополам подїлять.
Та якщо було відомо, що віл колов рогами вчора і третього дня, і про це попередили його власника, але той не зарізав його, то він віддасть вола за вола, а мертвий буде його.
Коли ж було знаттє, що віл бився перше, і не вберіг його господарь його, дак мусить віддати вола за вола, мертвий же йому буде.