Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І Він сказав Мойсеєві: Підіймися до Господа, — ти, Аарон, Надав, Авіуд і сімдесят старійшин Ізраїля, і поклоніться здалека Господу.
А до Мойсея сказав Він: „Вийди до Господа ти й Ааро́н, Надав та Авігу́, та сімдеся́т із Ізраїлевих старши́х, і вклоніться здале́ка.
Нехай наблизиться сам-один Мойсей до Бога, вони ж хай не наближаються, і народ разом з ними хай не підіймається.
А Мойсей нехай піді́йде до Господа сам, а вони не піді́йдуть. А наро́д з ним не вийде“.
Тож Мойсей прийшов і переказав народові всі Божі слова і настанови. А весь народ одноголосно відповів, кажучи: Усі слова, які сказав Господь, виконаємо, — ми будемо слухняні.
І прибув Мойсей, та й оповів наро́дові всі Господні слова та всі зако́ни. І ввесь народ відповів одноголосно, та й сказали: „Усе, про що́ говорив Господь, зро́бимо!“
Усі Господні слова Мойсей записав. І, уставши вранці, Мойсей поставив під горою жертовник і дванадцять каменів, відповідно до дванадцяти племен Ізраїля.
І написав Мойсей всі Господні слова. І встав він рано вранці, та й збудува́в же́ртівника під горою, та дванадцять кам'яни́х стовпів для дванадцяти́ Ізраїлевих племе́н.
Він послав юнаків, Ізраїльських синів, і ті принесли всепалення, і зарізали в жертву Богові бичків, як подячну жертву за спасіння.
І послав він юнакі́в, синів Ізраїлевих, і вони зложили цілопа́лення, і прине́сли жертви, мирні жертви для Господа, бички.
Мойсей, узявши половину крові, налив у посудини, а другу половину крові вилив на жертовник.
І взяв Мойсей половину крови, і влив до мідниць, а другу половину тієї крови вилив на же́ртівника.
Узявши книгу завіту, він прочитав народові, аби почув. І вони відповіли: Усе, що сказав Господь, виконаємо, — ми будемо слухняні!
І взяв він книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: „Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!“
Тож Мойсей узяв кров, покропив народ і сказав: Ось — кров завіту, який Господь уклав з вами згідно з усіма цими словами.
І взяв Мойсей тієї кро́ви, і покропив на народ, та й сказав: „Оце кров запові́ту, що Господь уклав із вами про всі оці речі!“
І Мойсей, Аарон, Надав, Авіуд і сімдесят з ради старійшин Ізраїля піднялися вверх
І вийшов Мойсей й Ааро́н, Надав та Авігу, та сімдеся́т Ізраїлевих старши́х,
і побачили там місце, де стояв Бог Ізраїля. Під Його ногами — наче витвір із сапфірового каменя, на вигляд — немов чистий небозвід.
і вони спогляда́ли на Ізраїлевого Бога, а під ногами Його ніби зро́блене з сапфірової плити́, і немов саме небо, щодо ясности.
І з обраних Ізраїля не забракло жодного. І вони з’явилися на Божому місці, їли і пили.
І він не простяг Своєї руки на достойних із синів Ізраїля. І вони споглядали на Бога, — і їли й пили.
І сказав Господь Мойсеєві: Підіймися до Мене на гору і стій там, і дам тобі кам’яні скрижалі — закон і заповіді, які Я записав, щоб дати їм закон.
І промовив Господь до Мойсея: „Вийди до Мене на го́ру, і будь там. І дам тобі кам'яні табли́ці, і зако́на та за́повідь, що Я написав для навча́ння їх“.
Мойсей та Ісус, його слуга, піднявшись, вийшли на Божу гору.
І встав Мойсей та Ісус, слуга його, і вийшов Мойсей на Божу го́ру.
А старійшинам вони сказали: Спокійно очікуйте тут, доки не повернемося до вас. Ось з вами Аарон та Ор; якщо хтось матиме справу, нехай іде до них.
А до старши́х сказав він: „Сидіть нам на цім місці, аж поки ми ве́рнемось до вас! А ось Аарон та Хур будуть із вами. Хто матиме справу, нехай при́йде до них“.
Мойсей та Ісус вийшли на гору, і хмара покрила гору, —
І вийшов Мойсей на го́ру, а хма́ра закрила го́ру.
Божа слава зійшла на гору Синай. Хмара покривала її шість днів. А сьомого дня Господь із середини хмари покликав Мойсея.
І слава Господня спочива́ла на горі Сіна́й, а хма́ра закривала її шість день. А сьомого дня Він кликнув до Мойсея з сере́дини хмари.
Вигляд же Господньої слави перед синами Ізраїля — наче палаючий вогонь на вершині гори.
А вид Господньої слави — як огонь, що пожирає на верхі́в'ї гори, на оча́х Ізраїлевих синів.