Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Вихід 3) | (Вихід 5) →

Переклад Турконяка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Та Мойсей у відповідь сказав: А якщо не повірять мені й не послухають мого голосу, оскільки скажуть: Бог не з’являвся тобі. Що відповім їм?
  • І відказав Мойсей і каже: А як же не звіряться менї, анї послухають голосу мого, та скажуть: Не являвсь тобі Господь?
  • А Господь сказав йому: Що це в тебе у руці? Він же сказав: Посох.
  • І промовив до його Господь: Що се в руцї у тебе? І каже він: Палиця.
  • Тож Господь сказав: Кинь його на землю! І той кинув його на землю, і він став змієм, і Мойсей втік від нього.
  • І глаголе: Кинь її на землю. І кинув її на землю, і стала змієм. І відбіг Мойсей від його.
  • Та Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку і візьми його за хвіст! Тоді, простягнувши руку, він узяв його за хвіст, і той став посохом у його руці.
  • І каже Господь Мойсейові: Простягни руку, та возьми за хвоста. І просьтяг руку і узяв його за хвоста. І стала палиця в руцї в його:
  • Щоб повірили тобі, що Господь, Бог їхніх батьків — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова — з’являвся тобі.
  • Щоб упевнились, що явивсь тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраамів, Бог Ізааків і Бог Яковів.
  • А далі Господь сказав йому: Засунь свою руку собі за пазуху! І він засунув руку собі за пазуху, і вийняв свою руку із-за пазухи, і його рука стала мов сніг.
  • Каже йому Господь знов: Засунь руку твою за пазуху собі. І засунув руку за пазуху собі, і як вийняв її зза пазухи своєї, аж се рука його побілїла від прокази, як сьнїг.
  • А Господь сказав: засунь знову свою руку собі за пазуху. І той вклав руку собі за пазуху, і вийняв її з-за своєї пазухи, — і знову повернувся колір його тіла.
  • І каже знов йому: Засунь руку твою за пазуху собі. І засунув він знов руку за пазуху свою; і вийняв її зза пазухи своєї, і се стала вона як тїло його.
  • І станеться, якщо не повірять тобі й не послухають вістки першої ознаки, то повірять тобі через вістку останньої ознаки.
  • І станеться коли не піймуть віри тобі, анї послухаються знамення первого, так піймуть віри тобі й послухаються знамення другого.
  • І станеться, якщо не повірять тобі через ці дві ознаки, і не прислухаються до твого голосу, то візьмеш воду з ріки й виллєш на суходіл, — і вода, яку візьмеш з ріки, стане кров’ю на суходолі.
  • І станеться, коли не впевняться й сими двома знаменнями, і не послухають голосу твого, так візьмеш води річної, та й виллєш на суходіл, і вода, що взяв єси з ріки, візьметься кровю на суходолї.
  • Та Мойсей промовив до Господа: Прошу, Господи, я не здатний на це ні від учора, ні від третього дня, ні відтоді, як Ти почав говорити до Свого слуги! Я — заїка й повільний у мові.
  • І каже Мойсей Господеві: Ой Господе! Не проречистий я нї здавна, нї з того часу, як почав єси глаголати рабові твойму. Нї! покволий у мові й тугоязикий.
  • Тоді Господь сказав Мойсеєві: Хто дав уста людині, хто створив глухуватого і глухого, зрячого і сліпого? Хіба не Я, Господь Бог?
  • І каже Господь Мойсейові: Хто дав уста чоловікові? Або хто сотворив нїмого, чи глухого, чи видющого, чи слїпуючого? Хиба не я, Господь?
  • А тепер іди, Я відкрию твої вуста і навчатиму тебе, що маєш говорити.
  • Оце ж ійди, і я буду в устах твоїх, і навчати му тебе, що тобі промовляти.
  • Прошу, Господи, — сказав Мойсей, — признач іншого, здатного на це, якого пошлеш.
  • І рече Мойсей: Молю тебе, Господи, вибери луччого посла.
  • І Господь, запалавши гнівом на Мойсея, сказав: Хіба ось Аарон-левіт — не твій брат? Знаю, що він неодмінно говоритиме [1] сам за тебе. Ось він вийде тобі назустріч і, побачивши тебе, зрадіє в собі.
  • І запалав гнїв Господень на Мойсея, і рече: Хиба не знаю, що твій брат Арон, Левієнко, уміє добре промовляти? І се він вийде на зустріч тобі і, побачивши тебе, звеселиться в серцї свойму.
  • Ти промовлятимеш до нього і вкладатимеш йому в уста Мої слова. А Я відкриватиму і твої вуста, і його вуста, — і вкажу вам, що робити.
  • І промовляти меш до його, вкладувати меш слова мої в уста його, я ж буду в устах у тебе і в устах у його, і навчати му вас, що вам чинити.
  • Тож він говоритиме за тебе до народу, — він буде твоїми вустами, ти ж будеш для нього в Божих справах.
  • І він буде речником твоїм до людей, і він тобі буде устами, ти ж йому будеш Богом.
  • А цей посох, що обертався на змія, візьми у свою руку, — ним чинитимеш ознаки.
  • І сю палицю візьмеш у руку твою, нею сотвориш знамення.
  • І Мойсей пішов. Він повернувся до свого тестя Йотора й сказав: Піду і повернуся до моїх братів, які в Єгипті, — подивлюся, чи ще живуть. А Йотор сказав Мойсеєві: Іди і будь здоровий!
  • І пійшов Мойсей, та й вернувсь до Єтра, тесьтя свого, і каже: Пійду й вернусь до браття мого, що в Египтї, та побачу, чи вони ще живі. І каже Єтро Мойсейові: Ійди собі здоровий з миром.
  • Після багатьох тих днів помер єгипетський цар. І Господь сказав Мойсеєві в Мадіямській землі: Іди, повернися в Єгипет, бо померли всі, хто шукав твоєї душі!
  • І рече Господь Мойсейові в Мидіян землї: Ійди, вертайсь у Египет; повмірали бо всї, що шукали душі твоєї.
  • Тож Мойсей узяв дружину і дітей, посадив їх на в’ючних тварин і попрямував назад до Єгипту. А посох, що від Бога, Мойсей узяв у свою руку.
  • І взяв Мойсей жену свою та хлопята свої, посадив їх на осла, та й вернувсь у Египет. І взяв Мойсей жезло Боже в руку свою.
  • Господь же сказав Мойсеєві: Коли підеш і повернешся в Єгипет, то дивись, щоб усі ознаки, які Я дав тобі в руки, ти вчинив перед фараоном!. Я ж зроблю його серце закам’янілим, і він не відпустить народу.
  • І рече Господь Мойсейові: Як прийдеш в Египет, гляди, усї ті чудеса, що вложив я в руку твою, щоб ти сотворив перед Фараоном. Я ж закаменю серце йому, і не відпустить людей.
  • А ти скажеш фараонові: Так говорить Господь: Ізраїль — Мій первородний син!
  • Ти ж промовляти меш до Фараона: Тако глаголе Господь: Мій син, мій первенець Ізраїль.
  • Тож Я сказав тобі: Відпусти Мій народ, щоби приніс Мені жертву! Однак, якщо ти не захочеш відпустити їх, то дивись, Я вб’ю твого первородного сина!
  • І глаголю тобі: Відпусти сина мого, щоб він служив менї. Як же не схочеш відпустити, знай, я вбю сина твого, первенця твого.
  • І сталося, що по дорозі, під час стоянки, його зустрів Господній ангел і намагався вбити його.
  • І сталось у дорозї, на попасї, що стьрів Господь його та й хотїв убити.
  • А Сепфора, взявши кремінь, обрізала крайню плоть свого сина, припала до його ніг і сказала: Зупинила кров обрізання моєї дитини!
  • І взяла Зипора гострого кременя, та й обрізала крайнє тїлце в синка свого, та й кинула до ніг йому, і каже: Крівавий жених ти менї.
  • І він відійшов від нього, бо вона сказала: Зупинила кров обрізання моєї дитини.
  • І відійшов геть від його. Казала тодї вона: Крівавий жених задля обрізання.
  • І сказав Господь Ааронові: Піди назустріч Мойсеєві в пустелю. І той пішов. Він зустрів його на Божій горі, і вони поцілували один одного.
  • І рече Господь Аронові: Вийди в степ на зустьріч Мойсейові. І пійшов і зустьрів його під горою Божою, та й поцїлував його.
  • Мойсей переказав Ааронові всі слова Господа, які Він послав, і всі ознаки, котрі йому заповів.
  • І повідав Мойсей Аронові всї слова Господнї, що послав його, й усї знамення, що заповідав йому.
  • Тож Мойсей та Аарон пішли та зібрали раду старійшин із синів Ізраїля.
  • І пійшов Мойсей з Ароном і поскуплювали до купи всїх старших мужів громадських Ізраїля.
  • І Аарон переказав усі ті слова, які сказав Бог Мойсеєві, і вчинив ознаки перед народом.
  • І промовив Арон усї слова, що глаголав Бог до Мойсея, і сотворив знамення перед людьми.
  • І народ повірив, і зрадів, оскільки Бог відвідав Ізраїльських синів і побачив їхній біль. І, схилившись, народ поклонився.
  • І вірували люде, і чувши, що Господь навідавсь до синів Ізрайлевих, і що зглянувсь на їх бідуваннє, похилились і поклонились до землї.

  • ← (Вихід 3) | (Вихід 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025