Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New King James Version
Після того Мойсей та Аарон увійшли до фараона й сказали йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти Мій народ, щоб вони зробили свято для Мене в пустелі!
Та фараон сказав: Хто Він, щоб я дослухався до Його голосу, аби відпустити Ізраїльських синів? Я не знаю Господа, та й Ізраїля не відпущу!
And Pharaoh said, “Who is the Lord, that I should obey His voice to let Israel go? I do not know the Lord, nor will I let Israel go.”
А вони кажуть йому: Бог євреїв покликав нас! Отже, ми підемо в триденну подорож у пустелю, щоби принести жертву нашому Богові, аби часом не спіткала нас смерть або згуба.
So they said, “The God of the Hebrews has met with us. Please, let us go three days’ journey into the desert and sacrifice to the Lord our God, lest He fall upon us with pestilence or with the sword.”
А єгипетський цар сказав їм: Мойсею і Аароне! Навіщо ви відвертаєте мій народ від праці? Нехай кожен із вас повертається до своєї роботи!
Then the king of Egypt said to them, “Moses and Aaron, why do you take the people from their work? Get back to your labor.”
Ось тепер народу на цій землі стало багато, — сказав фараон, — тож не даватимемо їм спочинку від праці.
And Pharaoh said, “Look, the people of the land are many now, and you make them rest from their labor!”
І фараон наказав наглядачам над народом і обліковцям, кажучи:
So the same day Pharaoh commanded the taskmasters of the people and their officers, saying,
Більше народові не давати соломи для виготовлення цегли, як учора й позавчора. Хай самі йдуть і збирають собі солому!
“You shall no longer give the people straw to make brick as before. Let them go and gather straw for themselves.
А норму цегли накладеш на них таку ж, скільки вони виробляють кожного дня, нічого не зменшуй, адже вони — бездіяльні! Тому вони і кричать, заявляючи: Підемо і принесемо жертву нашому Богові!
And you shall lay on them the quota of bricks which they made before. You shall not reduce it. For they are idle; therefore they cry out, saying, ‘Let us go and sacrifice to our God.’
Нехай важкою стане праця цих людей, і хай за неї дбають, а пустими балачками хай не переймаються!
Let more work be laid on the men, that they may labor in it, and let them not regard false words.”
Тож наглядачі та обліковці підганяли їх і зверталися до народу, кажучи: Так говорить фараон: Більше я не даю вам соломи!
And the taskmasters of the people and their officers went out and spoke to the people, saying, “Thus says Pharaoh: ‘I will not give you straw.
Ви самі йдіть, і де лише знайдете, збирайте солому, а норма ваша зовсім не зменшується.
Go, get yourselves straw where you can find it; yet none of your work will be reduced.’ ”
Тож народ розсіявся по всьому Єгипті, щоби збирати стерню на солому.
So the people were scattered abroad throughout all the land of Egypt to gather stubble instead of straw.
А наглядачі підганяли їх, говорячи: Виконуйте роботи, призначені на кожний день, — так само, як тоді, коли вам давали солому!
And the taskmasters forced them to hurry, saying, “Fulfill your work, your daily quota, as when there was straw.”
Тож обліковців з роду синів Ізраїля, яких наставили над ними наглядачі фараона, бичували і приказували: Чому ви не закінчили і сьогодні призначеної вам кількості цегли, як учора й позавчора?
Also the officers of the children of Israel, whom Pharaoh’s taskmasters had set over them, were beaten and were asked, “Why have you not fulfilled your task in making brick both yesterday and today, as before?”
А обліковці з Ізраїльських синів прийшли і заволали до фараона, кажучи: Навіщо так чиниш із твоїми слугами?
Then the officers of the children of Israel came and cried out to Pharaoh, saying, “Why are you dealing thus with your servants?
Соломи не дають твоїм слугам, а цеглу кажуть нам робити! Дивись, твоїх рабів бичували, — так що ти кривдиш свій народ.
There is no straw given to your servants, and they say to us, ‘Make brick!’ And indeed your servants are beaten, but the fault is in your own people.”
А той сказав їм: Ви — бездіяльні, нероби! Тому й кажете: Підемо принесемо жертву нашому Богові.
But he said, “You are idle! Idle! Therefore you say, ‘Let us go and sacrifice to the Lord.’
Тепер ідіть і працюйте, бо соломи вам не дадуть, а призначену кількість цегли ви здаватимете!
Therefore go now and work; for no straw shall be given you, yet you shall deliver the quota of bricks.”
Обліковці з Ізраїльських синів бачили, що вони в біді, бо їм говорили: Не зменшуйте кількості цегли, призначеної на день.
And the officers of the children of Israel saw that they were in trouble after it was said, “You shall not reduce any bricks from your daily quota.”
А коли вони виходили від фараона, то зустріли Мойсея і Аарона, які йшли їм назустріч,
Then, as they came out from Pharaoh, they met Moses and Aaron who stood there to meet them.
і вони сказали їм: Нехай спогляне на вас Бог і хай судить, бо ви зробили огидним наш запах перед фараоном і перед його слугами, оскільки дали йому в руки меча, щоб нас повбивав.
А Мойсей повернувся до Господа і сказав: Господи, чому вчинив Ти зло цьому народові? І чому Ти послав мене?
Israel’s Deliverance Assured
So Moses returned to the Lord and said, “Lord, why have You brought trouble on this people? Why is it You have sent me?
So Moses returned to the Lord and said, “Lord, why have You brought trouble on this people? Why is it You have sent me?