Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І сказав Господь Мойсеєві: Увійди до фараона й промов до нього: Так говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, щоб поклонився Мені!
І рече Господь Мойсейові: Увійди до Фараона, та промов до його: Тако глаголе Господь, Бог Єврейський: Відпусти люде мої послужити менї.
Якщо ти все ж таки не побажаєш відпустити Мій народ, але й надалі будеш його затримувати,
Коли ж не схочеш одпустити людей моїх, і все таки вдержувати меш їх,
то ось Господня рука буде на твоїй худобі, яка на рівнинах: на конях, на ослах, на верблюдах, на волах і на вівцях, — дуже велика моровиця.
Се рука Господня вдарить на твою скотину в полях, на конї, на осли, на верблюди, на воли і на вівцї повітрєм тяжким вельми.
І дивовижну різницю зроблю Я на той час між худобою єгиптян і худобою Ізраїльських синів, — з усього згаданого не загине те, щоналежить синам Ізраїля!
І сотворю я инше того часу між скотом Ізраїльським і скотом Египецьким, і не паде з усього скоту Ізраїльського нї одно.
Бог визначив точний час, кажучи: Завтра Господь виконає на землі те, що проголосив.
І призначив Господь речінець, глаголючи: Завтра вчинить Господь сю річ в країні.
І наступного дня Господь здійснив те, що проголосив, — і вся худоба єгиптян вимерла, а з тварин Ізраїльських синів не пропало нічого.
І вчинив Господь сю річ назавтра в раньцї, і полїг увесь Египецький скот; між скотом же в синів Ізрайлевих не пало нї одно.
А коли фараон побачив, що з тварин синів Ізраїля не загинуло нічого, то серце фараона стало нечуйним, і він народ не відпустив.
І послав Фараон, аж ось між усїм скотом у синів Ізрайлевих не пало нї одно. Та запекле було серце в Фараона, і не одпустив людей.
Тож Господь сказав Мойсеєві та Ааронові, промовляючи: Візьміть собі повні жмені сажі з печі, і нехай підкине її Мойсей до неба перед фараоном і перед його слугами,
І рече Господь Мойсейові й Аронові: Понабирайте ви повні жменї сажі з печі, і нехай нею сипне проти неба Мойсей перед віччу Фараона й дворян його.
і нехай стане курява на всій Єгипетській землі, і будуть на людях і на тваринах струпи та болячки, що утворяться як на людях, так і на тваринах, — в усій Єгипетській землі.
І постане вона по всїй землї Египецькій порохом і понариває на людях і на скотинї чираки, що від гною прорвуться по всїй землї Египецькій.
Тож він узяв сажі з печі перед фараоном, і підкинув її Мойсей до неба, і вона обернулася на струпи й болячки, що утворилися як на людях, так і на тваринах.
І набравши сажі з печі стали перед Фараоном, і сипнув нею Мойсей проти неба; і понаривало чиряки струпи на людинї й на скотинї.
А чаклуни не могли стояти перед Мойсеєм через струпи, оскільки і на чародіях були струпи, і в усій Єгипетській землі.
І не здолїли чарівники стати перед Мойсейом через чиряки; обкинуло бо чиряками чарівників і всїх Египтян.
Та Господь учинив непоступливим серце фараона, і той не послухав їх, — як і заповів Господь Мойсеєві.
Та закаменив Господь серце в Фараона, і не послухав їх, як і глаголав Господь Мойсейові.
Тоді Господь промовив до Мойсея: Встань рано на світанку, явись до фараона і скажи йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, щоб Мені поклонилися,
І рече Господь Мойсейові: Устань рано в раньцї, та й стань перед Фараоном і промов до його: Так каже Господь, Бог Єврейський: Відпусти люде мої послужити менї.
бо в цей час Я посилаю всі Мої кари у твоє серце і твоїх слуг, і твого народу, щоб ти знав, що немає іншого, як Я, на всій землі!
Сего бо разу нашлю всї муки мої на серце твоє, і дворян твоїх, і людей твоїх, щоб ти знав, що нема нїкого як я на всїй землї.
Адже тепер, коли підійму руку, то уражу тебе і твій народ смертю, і знищений будеш із землі.
Нинї бо простягти б тільки руку мою, щоб ударити й тебе й люде твої повітрєм, так і зник би єси з землї.
І для цього ти був збережений, щоб Я на тобі показав Мою силу і щоб Моє Ім’я було розголошене по всій землі.
Та тільки про те щадив тебе, щоб на тобі показати потугу мою, і щоб імя моє проповідано по всїй землї.
А ти, однак, усе ще намагаєшся не відпустити Мій народ.
Чи ще ж нести мешся високо проти людей моїх, що не відпустиш їх?
Ось, Я пошлю в цю пору завтра дуже великий град, якого ще не було в Єгипті з того дня, відколи його засновано, і до сьогодні.
Се дощувати му сієї доби завтра страшенним грядом, що такого не було в Египтї з того дня, як сотворено його, та й по сей день.
Отже, тепер поквапся позаганяти свою худобу і все те, що належить тобі на рівнині. Тому що всі люди й тварини, які перебуватимуть на рівнині й не підуть під накриття, — упаде на них град, і вони загинуть.
Оце ж посилай, та позбирай увесь твій скот і все, що в тебе в полї. На всяку бо скотину й людину, що знайдеться в полї і не вернуться додому, вдарить гряд, і погинуть.
Ті з рабів фараона, хто побоявся Господнього слова, зігнали свою худобу під накриття.
Хто злякався слова Господнього зміж дворян Фараонових, той звелїв своїм рабам втїкати з усїєю скотиною до домівок своїх.
А ті, хто не зважив розумом на Господнє слово, залишили худобу на рівнині.
А хто не нахилив серця свого до слова Господнього, той покинув свої раби й скотину на полях.
І сказав Господь Мойсеєві: Простягни свою руку до неба — і випаде град на всій Єгипетській землі: на людей, на худобу і на всю рослинність, що на землі.
І рече Господь Мойсейові: Простягни руку твою до неба і вдарить гряд по всїй землї Египецькій і на людину, і на скотину, і на всяку траву на землї.
Тож Мойсей простягнув руку до неба, — і Господь послав громи і град, і вогонь проносився по землі. Господь послав град на всю Єгипетську землю.
І простяг Мойсей жезло своє до неба, і дав Господь громи та гряд, і пійшов огонь по землї, і дощував Господь грядом по всїй землї Египецькій.
І падав град, і спалахував вогонь серед граду. А то був дуже-дуже великий град — такого не було в Єгипті, відколи народ постав у ньому.
І вдарив гряд, і запалав огонь із грядом; гряд же був тяжко великий, що й не було такого в Египтї з того часу, як постали люде в йому.
І на всій Єгипетській землі град побив усе — від людини до худоби; і побив град усю рослинність, що на полі, і всі дерева, які на рівнинах, град знищив.
І побило грядом по всїй землї Египецькій усе, що було в полї, й людину й скотину, й всяку траву в полї побило грядом, і всї дерева на полях потрощив гряд.
Граду не було тільки в землі Ґесем, де жили сини Ізраїля.
Тільки в Гозен землї, де були сини Ізрайлеві, не було гряду.
Тож фараон послав, аби покликали Мойсея та Аарона, і сказав їм: Згрішив я тепер. Господь — праведний, а я та мій народ — неправедні.
І послав Фараон по Мойсея та по Арона, та й промовив до них: Провинив тепер я. Господь праведен, я ж і люде мої ледачі.
Отже, помоліться за мене Господу, і хай припиняться Божі громи, град і вогонь! Я відпущу вас, — ви не будете більше тут залишатися.
Ублагайте Господа, щоб не було страшенного гуркотання та гряду; я ж відпущу вас, і більше не гаяти метесь тутеньки.
Та Мойсей сказав йому: Як тільки вийду з міста, я підійму свої руки до Господа, і громи припиняться, і більше не буде граду й дощу, — щоб ти пізнав, що Господня земля.
І каже йому Мойсей: Скоро вийду з городу, здійму руки мої до Господа, і громи втихнуть, і гряду з дощем не буде вже, щоб зрозумів єси, що земля Господня.
І ти, і твої раби — я переконаний — ще не боїтеся Господа.
Ти ж і дворяне твої, знаю, що не вбоялись іще Господа.
Льон і ячмінь були побиті, бо ячмінь колосився, а льон цвів.
А лен і ячмінь побиті, бо ячмінь колосився, а лен завязувався.
А пшениця і жито не були побиті, оскільки були пізні.
Пшениця ж і жито не побиті; бо ще не дорослї.
Мойсей вийшов від фараона поза місто і підняв руки до Господа, — громи та град припинилися, і дощ більше не падав на землю.
І вийшов Мойсей із городу і простяг руки свої до Господа; і перестали громи і гряд, і дощ вже не лив на землю.
Коли фараон побачив, що дощ, град і громи перестали, то продовжував грішити. І непоступливим стало серце його і його слуг.
Як же побачив Фараон, що перестав дощ і гряд і громи, став согрішати ще, та й закаменив запекле серце своє він і дворяне його.