Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Притчі Соломона, Давидового сина, який царював у Ізраїлі,
щоб пізнавати мудрість і повчання, зрозуміти слова мудрості,
засвоїти красномовні вислови, зрозуміти справжню істину та як здійснювати суд;
щоби простим людям дати кмітливість, молодому юнакові — знання та розуміння.
Адже, почувши це, мудрий стане мудрішим, розумний здобуде вміння керувати,
пізнає притчу, таємниче слово, вислови мудрих і загадки.
Початок мудрості — страх Божий, добре розуміння в усіх, хто згідно з ним діє. Пошана до Бога — початок знання, а безбожні будуть нехтувати мудрістю та повчанням.
Прислухайся, сину, до повчання свого батька і не відкидай настанови своєї матері,
оскільки прекрасний вінок отримаєш для твоєї голови і золоту оздобу на твою шию.
Сину, хай тебе не зведуть безбожні люди, і не погоджуйся, коли намовлятимуть тебе, кажучи:
Іди з нами, стань учасником пролиття крові — несправедливо сховаємо в землі праведного чоловіка;
поглинемо його живцем, немов ад [1] , — зітремо пам’ять про нього із землі;
присвоїмо собі його велике майно, — наповнимо здобиччю наші оселі;
кинь з нами свій жереб, усі будемо мати спільний гаманець, — нехай буде в нас один мішок!
Не йди з ними в дорогу, зверни свою ногу з їхньої стежки!
Адже їхні ноги біжать до зла і поспішають проливати кров.
Однак, не без підстав розтягують сітку на птахів!
Учасники вбивства самі на себе накликають лихо, — страшне знищення беззаконних людей.
Такі дороги в усіх, хто творить беззаконня, — вони гублять свою душу безбожністю.
Мудрість оспівується на вулицях, вона виявляє себе на площах.
Вона промовляє з висоти мурів, засідає при брамах володарів і при брамах міста сміливо говорить:
Поки простодушні тримаються правди, — не посоромляться! А нерозумні, які люблять гордощі, стали безбожними і зненавиділи знання.
Тож вони заслужили собі на осуд. Ось, я донесу до вас промовлене моїм подихом, — навчу вас мого слова.
Оскільки я закликала, а ви не прислухалися, переконувала словами, а ви не звертали уваги,
адже ви знехтували моїми порадами, а мої повчання відкинули.
Тому і я посміюся з вашої погибелі, радітиму, коли вас спіткає знищення;
коли зненацька налетить на вас замішання, і, немов вихор, надійде нещастя; коли до вас прийде скрута та облога, — коли найде на вас погибель.
Тоді будете: коли волатимете до мене, то я не почую вас; шукатимуть мене погані люди, та не знайдуть.
Адже вони зненавиділи мудрість і не обрали Господнього страху,
і вони не забажали сприймати моїх порад, глузували з моїх повчань.
Тому скуштують плодів власних доріг і наситяться своєю безбожністю.
За погане ставлення до дітей будуть вигублені, викриття призводить безбожних до погибелі.
А хто мене слухає, житиме в надії і знайде спочинок, не маючи страху перед усяким злом.
← (Псалмів 150) | (Приповістей 2) →