Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Притчі Соломона, Давидового сина, який царював у Ізраїлі,
Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
щоб пізнавати мудрість і повчання, зрозуміти слова мудрості,
Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
засвоїти красномовні вислови, зрозуміти справжню істину та як здійснювати суд;
Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
щоби простим людям дати кмітливість, молодому юнакові — знання та розуміння.
Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
Адже, почувши це, мудрий стане мудрішим, розумний здобуде вміння керувати,
Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
пізнає притчу, таємниче слово, вислови мудрих і загадки.
Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
Початок мудрості — страх Божий, добре розуміння в усіх, хто згідно з ним діє. Пошана до Бога — початок знання, а безбожні будуть нехтувати мудрістю та повчанням.
Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
Прислухайся, сину, до повчання свого батька і не відкидай настанови своєї матері,
Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
оскільки прекрасний вінок отримаєш для твоєї голови і золоту оздобу на твою шию.
Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
Сину, хай тебе не зведуть безбожні люди, і не погоджуйся, коли намовлятимуть тебе, кажучи:
Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
Іди з нами, стань учасником пролиття крові — несправедливо сховаємо в землі праведного чоловіка;
Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
поглинемо його живцем, немов ад [1] , — зітремо пам’ять про нього із землі;
Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
присвоїмо собі його велике майно, — наповнимо здобиччю наші оселі;
Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
кинь з нами свій жереб, усі будемо мати спільний гаманець, — нехай буде в нас один мішок!
Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
Не йди з ними в дорогу, зверни свою ногу з їхньої стежки!
Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
Адже їхні ноги біжать до зла і поспішають проливати кров.
Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
Учасники вбивства самі на себе накликають лихо, — страшне знищення беззаконних людей.
Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
Такі дороги в усіх, хто творить беззаконня, — вони гублять свою душу безбожністю.
Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
Мудрість оспівується на вулицях, вона виявляє себе на площах.
Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
Вона промовляє з висоти мурів, засідає при брамах володарів і при брамах міста сміливо говорить:
Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
Поки простодушні тримаються правди, — не посоромляться! А нерозумні, які люблять гордощі, стали безбожними і зненавиділи знання.
Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
Тож вони заслужили собі на осуд. Ось, я донесу до вас промовлене моїм подихом, — навчу вас мого слова.
Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
Оскільки я закликала, а ви не прислухалися, переконувала словами, а ви не звертали уваги,
Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
адже ви знехтували моїми порадами, а мої повчання відкинули.
Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
Тому і я посміюся з вашої погибелі, радітиму, коли вас спіткає знищення;
За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
коли зненацька налетить на вас замішання, і, немов вихор, надійде нещастя; коли до вас прийде скрута та облога, — коли найде на вас погибель.
Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
Тоді будете: коли волатимете до мене, то я не почую вас; шукатимуть мене погані люди, та не знайдуть.
Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
Адже вони зненавиділи мудрість і не обрали Господнього страху,
За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
і вони не забажали сприймати моїх порад, глузували з моїх повчань.
Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
Тому скуштують плодів власних доріг і наситяться своєю безбожністю.
За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
За погане ставлення до дітей будуть вигублені, викриття призводить безбожних до погибелі.
Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;