Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 15) | (Приповістей 17) →

Переклад Турконяка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
  • Усі вчинки покірного відкриті перед Богом, — безбожні ж у день лиха пропадуть.
  • Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
  • На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
  • Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
  • Кожний гордий серцем — нечистий перед Богом; хто неправедно ручається — такому не уникнути кари.
  • Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
  • Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
  • Діяти за правдою — початок доброї дороги, адже це приємніше для Бога, ніж принесення жертв.
  • Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
  • Хто шукає Господа, знайде пізнання з праведністю, а ті, хто щиро Його шукає, знайдуть мир.
  • Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
  • Усі Господні діла — зі справедливістю, а безбожний зберігається на день лиха.
  • Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
  • На устах царя — священний вирок, — на суді його уста не схиблять.
  • В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
  • Рівновага терезів — праведність перед Господом; Його діла — важки точні.
  • Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
  • Чинити зло — огида для царя, адже престол влади облаштовується праведністю.
  • Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
  • Приємні цареві праведні уста, — він любить слова правди.
  • Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
  • Гнів царя — вісник смерті, та мудра людина його вмилостивить.
  • Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
  • Син царя — у світлі життя, і ті, хто в його прихильності, — наче хмара пізнього дощу.
  • В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
  • Коли мудрість будує гнізда — це краще за золото, і гнізда розуму — кращі за срібло.
  • Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
  • Дороги життя оминають зло, і шляхи праведності продовжують життя. Хто приймає повчання, той перебуватиме в добрі; хто дотримується застережень, осягне мудрість. Хто слідкує за своїми дорогами, той і душу свою береже. Хто любить своє життя, той стримуватиме свої вуста.
  • Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
  • Гордість передує погибелі, а падінню — безумність.
  • Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
  • Кращий сумирний, який у приниженні, ніж той, хто ділить здобич із гордими.
  • Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
  • Хто розумно провадить діла, той знаходить добро, а хто покладається на Бога, той блаженний.
  • Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
  • Мудрих і розсудливих називають поганими, а радше слухають солодких у слові.
  • Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
  • Розум для тих, хто його придбав, є джерелом життя, а настанови нерозумних — зло.
  • Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
  • Серце мудрого думає про те, що виходить з його уст; його уста зодягнуться в розважливість.
  • Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
  • Приємні слова — як вощина з медом, її солодкий смак — оздоровлення для душі.
  • Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
  • Є дороги, які видаються людині правильними, однак їхній кінець дивиться на дно аду.
  • Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
  • Людина важко на себе працює і проганяє свою погибель, однак крутій носить погибель на своїх устах.
  • Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
  • Безглузда людина риється в злі й на своїх губах, наче скарб, збирає вогонь.
  • Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
  • Лукава людина поширює зло і смолоскип обману запалює лиходійствами, і сіє розділення серед друзів.
  • Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
  • Беззаконна людина спокушає друзів і веде їх на недобрі дороги.
  • Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
  • Хто втупив свої очі, той задумує підступне, окреслює своїми устами всяке зло; такий — піч злоби.
  • Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
  • Сивина — це вінець честі; її знаходять на шляхах правди.
  • Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
  • Терпелива людина краща за сильну, а хто панує над гнівом, кращий від того, хто здобуває місто.
  • Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
  • Безбожним за пазуху падає всяке зло, а все праведне походить від Господа.
  • У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.

  • ← (Приповістей 15) | (Приповістей 17) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025