Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 16) | (Приповістей 18) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Краще кусень хліба із задоволенням у мирі, ніж дім, повний добра і неправедних жертв, та з бійкою.
  • Ліпше шматок хліба та мир до нього,
    ніж хата, повна жертвенного м'яса, та незгода.
  • Розумний раб керуватиме немудрими панами і розділить спадщину з братами.
  • Розумний слуга старшує над ганебним сином,
    — з братами він розділить спадщину.
  • Як у плавильні перевіряється срібло й золото, так і Господом перевіряються серця вибраних.
  • Як горно срібло, а вогонь золото,
    так Господь випробовує серце.
  • Лиходій прислухається до язика беззаконників, а праведний не звертає уваги на лукаві вуста.
  • Злочинець уважний на згубну мову,
    а брехун прислухається до лукавого язика.
  • Хто насміхається з бідного, той зневажає його Творця, а хто радіє, коли хтось гине, — не уникне кари. А милосердний буде помилуваний.
  • Хто з бідного сміється, той його Творця зневажає;
    і хто нещастю радий, той не уникне кари.
  • Вінець літніх людей — онуки, а слава дітей — їхні батьки.
    6a Для вірного — цілий світ добра, для невірного — ані дрібного гроша.
  • Вінець старих людей — сини синів;
    слава ж дітей — їхні батьки.
  • Нерозумному не личать правдиві уста, а праведній людині — брехливі вуста.
  • Не личить дурневі наказуюча мова,
    тим менше князеві — уста брехливі.
  • Повчання — це щедра винагорода людині, яка ним послуговується: куди вона не повернеться, усюди їй щаститиме.
  • Гостинець — самоцвіт для того, хто його має:
    куди б не обернувсь він, матиме щастя.
  • Хто загладжує кривду, той шукає дружби, а хто не бажає про них забути, той віддаляє друзів і рідних.
  • Хто провину покриває — той любови шукає;
    хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє.
  • Погроза розбиває серце розумного, а нерозумний і бичування не відчуває.
  • Більше картання проймає розумного,
    аніж дурного сто ударів.
  • Кожний лиходій тільки провокує суперечки, та Господь пошле йому немилосердного ангела.
  • Лихий шукає тільки заколоту,
    тож на нього посланий буде жорстокий ангел.
  • Турботи звалюються на розумного чоловіка, а нерозумні самі виношують зло.
  • Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат,
    аніж на дурня, коли він шаліє.
  • Коли хто віддає злом за добро, то від його дому зло не відійде.
  • Хто за добро злом платить,
    від хати того зло не відійде.
  • Справедлива влада наділяє силою слова, а заколоти і сварки передують злидням.
  • Почати сварку — немов випустити воду:
    покинь спір, заки зчиниться сварка.
  • Хто праведного визнає неправедним, а неправедного праведним, — такий є нечистим і огидним перед Богом.
  • І той, хто винного виправдує, і той, хто праведника обвинувачує,
    обидва вони огидні Господеві.
  • Навіщо нерозумному володіти багатством? Адже безсердечний не спроможний придбати мудрість?
    16a Хто робить свій дім високим, шукає знищення, а той, хто викручується, щоб не навчатися, попаде в біду.
  • Навіщо гроші в руках дурня?
    Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.
  • На всякий час нехай буде в тебе приятель, а брати нехай будуть готові для допомоги в скруті, бо для цього вони й народжуються.
  • Друг любить протягом усього часу;
    він братом буде, коли спаде нещастя.
  • Нерозумна людина плеще собі й радіє собою, — як і та, яка дає в заставу власного друга.
  • Не має глузду той, хто зобов'язується
    і дає запоруку перед ближнім.
  • Хто любить гріх, радіє, коли сваряться.
  • Хто любить рани, той любить сварку;
    а хто нахабний, той занепаду шукає.
  • Безсердечний не сходиться з добрими; той, у кого мінливий язик, потрапить у біду.
  • Підступне серце добра не знаходить;
    язик лукавий у біду потрапляє.
  • Серце нерозумне — біль для його власника. Не має радості батько від невихованого сина, а розумний син приносить радість своїй матері.
  • Хто народжує дурня — собі на журбу народжує;
    тим то батько дурного радощів не знає.
  • Веселе серце робить здоровим, а в сумної людини сохнуть кості.
  • Веселе серце — ліки добрі;
    а дух прибитий висушує й кості.
  • Шляхи того, хто неправедно напихає свої пазухи хабарами, не будуть успішними, бо безбожний звертає з доріг праведності.
  • Гостинці з пазухи бере безбожний,
    щоб скривити стежки правосуддя.
  • Обличчя мудрої людини — розумне; очі ж нерозумного — аж на краю землі.
  • Мудрість у розумного перед очима,
    дурного ж очі на край землі несуться.
  • Нерозумний син викликає обурення в батька, він — біль для тієї, яка його народила.
  • Безумний син своєму батькові досада,
    і гіркота тій, що його вродила.
  • Недобре карати справедливу людину, як і недобре затівати змову проти праведних володарів.
  • Карати справедливого не добре,
    як і бити благородного за правоту.
  • Хто є обережним, коли говорить гостре слово, — той мудрий, і довготерпелива людина — розумна.
  • Хто в словах здержливий, той має знання,
    і розумний той, у кого кров холодна.
  • Обділеному розумом, який шукає мудрості, — це йому зарахується за мудрість, а коли хто мовчить, то це є ознакою розуму.
  • І дурень, як мовчить, здається мудрим,
    і розважливим, як стулить губи.

  • ← (Приповістей 16) | (Приповістей 18) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025