Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 16) | (Приповістей 18) →

Переклад Турконяка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Краще кусень хліба із задоволенням у мирі, ніж дім, повний добра і неправедних жертв, та з бійкою.
  • Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
  • Розумний раб керуватиме немудрими панами і розділить спадщину з братами.
  • Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
  • Як у плавильні перевіряється срібло й золото, так і Господом перевіряються серця вибраних.
  • У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
  • Лиходій прислухається до язика беззаконників, а праведний не звертає уваги на лукаві вуста.
  • На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
  • Хто насміхається з бідного, той зневажає його Творця, а хто радіє, коли хтось гине, — не уникне кари. А милосердний буде помилуваний.
  • Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
  • Вінець літніх людей — онуки, а слава дітей — їхні батьки.
    6a Для вірного — цілий світ добра, для невірного — ані дрібного гроша.
  • Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
  • Нерозумному не личать правдиві уста, а праведній людині — брехливі вуста.
  • Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
  • Повчання — це щедра винагорода людині, яка ним послуговується: куди вона не повернеться, усюди їй щаститиме.
  • Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
  • Хто загладжує кривду, той шукає дружби, а хто не бажає про них забути, той віддаляє друзів і рідних.
  • Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
  • Погроза розбиває серце розумного, а нерозумний і бичування не відчуває.
  • Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
  • Кожний лиходій тільки провокує суперечки, та Господь пошле йому немилосердного ангела.
  • Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
  • Турботи звалюються на розумного чоловіка, а нерозумні самі виношують зло.
  • Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
  • Коли хто віддає злом за добро, то від його дому зло не відійде.
  • Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
  • Справедлива влада наділяє силою слова, а заколоти і сварки передують злидням.
  • Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
  • Хто праведного визнає неправедним, а неправедного праведним, — такий є нечистим і огидним перед Богом.
  • Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
  • Навіщо нерозумному володіти багатством? Адже безсердечний не спроможний придбати мудрість?
    16a Хто робить свій дім високим, шукає знищення, а той, хто викручується, щоб не навчатися, попаде в біду.
  • Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
  • На всякий час нехай буде в тебе приятель, а брати нехай будуть готові для допомоги в скруті, бо для цього вони й народжуються.
  • Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
  • Нерозумна людина плеще собі й радіє собою, — як і та, яка дає в заставу власного друга.
  • Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
  • Хто любить гріх, радіє, коли сваряться.
  • Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
  • Безсердечний не сходиться з добрими; той, у кого мінливий язик, потрапить у біду.
  • Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
  • Серце нерозумне — біль для його власника. Не має радості батько від невихованого сина, а розумний син приносить радість своїй матері.
  • Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
  • Веселе серце робить здоровим, а в сумної людини сохнуть кості.
  • Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
  • Шляхи того, хто неправедно напихає свої пазухи хабарами, не будуть успішними, бо безбожний звертає з доріг праведності.
  • Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
  • Обличчя мудрої людини — розумне; очі ж нерозумного — аж на краю землі.
  • В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
  • Нерозумний син викликає обурення в батька, він — біль для тієї, яка його народила.
  • Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
  • Недобре карати справедливу людину, як і недобре затівати змову проти праведних володарів.
  • Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити* старшину за суд справедливий.
  • Хто є обережним, коли говорить гостре слово, — той мудрий, і довготерпелива людина — розумна.
  • Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
  • Обділеному розумом, який шукає мудрості, — це йому зарахується за мудрість, а коли хто мовчить, то це є ознакою розуму.
  • І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.

  • ← (Приповістей 16) | (Приповістей 18) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025