Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 18) | (Приповістей 20) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності,
    ніж дурний з нещирими устами.
  • Навіть горливість без знання не добра,
    а хто надто поспішає — помилиться.
  • Безумність людини нищить її шляхи, а її серце звинувачує Бога.
  • Безумність людини руйнує її долю,
    та й ще на Господа вона серцем гнівається.
  • Багатство значно примножує друзів, а бідного покидає і той, хто в нього є.
  • Багатство множить друзів,
    а бідного покидає й друг його.
  • Фальшивий свідок не уникне кари, і той, хто несправедливо звинувачує, її не уникне.
  • Фальшивий свідок не уникне кари;
    хто дихає брехнею, не знайде рятунку.
  • Чимало людей вислужуються перед царями; кожний лиходій є в погорді людини.
  • Багато тих, що запобігають у князя ласки;
    кожен друг тому, хто дає гостинці.
  • Кожен, хто ненавидить свого бідного брата, — далекий від дружби. Добрий намір несе зближення тим, хто його помічає, і розумна людина знайде його. А хто чинить багато лиха, довершує зло, і хто словами викликає роздратування, — не спасеться.
  • Убогим всі брати нехтують,
    тим більше його друзі віддаляються від нього;
    у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду,
    так само, хто вганяється за чужими справами.
  • Хто набуває розуму, той сам себе любить, і хто оберігає мудрість, той знайде добро.
  • Хто здобуває мудрість, той любить свою душу;
    хто розуму пильнує, той знайде добро.
  • Фальшивий свідок не уникне кари, і хто розпалить зло, від нього ж загине.
  • Неправдомовний свідок не уникне кари;
    хто дихає брехнею, той загине.
  • Не личить нерозумному розкіш, а ще менше — коли слуга почне зі зневагою керувати.
  • Не личать дурневі розкоші,
    тим менше слузі — панувати над князями.
  • Милосердна людина виявляє довготерпіння; її похвала приходить на беззаконних.
  • Розважність людини — бути повільним до гніву;
    слава її — переступи забувати.
  • Погроза царя — подібна до розлюченого лева, а його радість — наче роса для трави.
  • Гнів царський — мов рик лева,
    а його милість — як роса на рослину.
  • Нерозумний син — сором для батька; і молитовні обіти за гроші блудниці — нечисті.
  • Дурний син — батькові нещастя;
    а суперечки жінчині — безупинне води накрапання.
  • Дім і майно вділяють синам батьки, а єднання чоловіка з жінкою — від Бога.
  • Дім і достатки — то по батьках спадок,
    але від Господа розумна жінка.
  • Чоловікам, які подібні до жінок, притаманна лякливість; душа ледаря вічно голодна.
  • Лінивство глибокий сон наводить;
    душа недбала буде голодувати.
  • Хто дотримується заповіді, той береже свою душу, а хто не зважає на свої шляхи, той загине.
  • Хто береже заповідь, той береже себе самого,
    а хто словом нехтує, той помре.
  • Хто виявляє милість до вбогого, той позичає Богові, Який йому віддасть згідно з його даром.
  • Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає,
    і він йому відплатить за його добродійство.
  • Повчай свого сина, бо в цьому добра надія; однак у своїй душі не підіймайся до зарозумілості.
  • Карай твого сина, покіль є надія,
    але б'ючи, не бий його до смерти.
  • Зловмисна людина понесе велику втрату; якщо чинитиме шкоду, — віддасть і свою душу.
  • Вельми гнівливий прийме кару:
    бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.
  • Сину, слухайся порад свого батька, щоб наостанку своїхднів ти став мудрим.
  • Слухай пораду й приймай навчання,
    щоб стати мудрим наостанку.
  • У серці людини багато замислів, а Господній задум перебуває повік.
  • Багато задумів у серці людини,
    але воля Господня — вона встоїться.
  • Милосердя — це плід для людини; кращий бідний та праведний, ніж неправдомовний багач.
  • Плід людини — її милосердя;
    убогий — ліпший, ніж брехун.
  • Страх Господній веде людину до життя, а в кого страху нема, той перебуватиме в місцях, де не видно знання.
  • Господній острах — життєдайний:
    насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.
  • Хто нечесно ховає руки за свою пазуху, той не зможе піднести їх навіть до рота.
  • Ледачий запускає свою руку в миску,
    та тяжко йому її до рота донести.
  • Коли шмагають зловмисного, то й немудрий стає розумнішим. Якщо докориш розумній людині, то вона набуде знання.
  • Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим;
    коли розумного скартати, він набереться знання.
  • Хто не шанує батька і зрікається матері, той зазнає сорому і буде в зневазі.
  • Хто обдирає батька й проганяє матір,
    той син ганебний, безсоромний.
  • Син, який не хоче дотримуватися батькових настанов, буде вправлятися в лайливих словах.
  • Кинь, сину, слухати науку,
    що відводить від слів розумних.
  • Хто дає запоруку за нерозумну дитину, той глузує з правосуддя, а уста грішників проковтнуть рішення суду.
  • Лукавий свідок глузує з правосуддя,
    а уста грішників пожирають беззаконня.
  • Для розгнузданих готуються нагайки, і для спин нерозумних — відплата.
  • Готові на насмішників дрюки,
    і на спину дурних — удари.

  • ← (Приповістей 18) | (Приповістей 20) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025