Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Приповістей 18) | (Приповістей 20) →

Переклад Турконяка

Переклад Огієнка

  • Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
  • Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
  • Безумність людини нищить її шляхи, а її серце звинувачує Бога.
  • Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
  • Багатство значно примножує друзів, а бідного покидає і той, хто в нього є.
  • Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
  • Фальшивий свідок не уникне кари, і той, хто несправедливо звинувачує, її не уникне.
  • Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
  • Чимало людей вислужуються перед царями; кожний лиходій є в погорді людини.
  • Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
  • Кожен, хто ненавидить свого бідного брата, — далекий від дружби. Добрий намір несе зближення тим, хто його помічає, і розумна людина знайде його. А хто чинить багато лиха, довершує зло, і хто словами викликає роздратування, — не спасеться.
  • Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
  • Хто набуває розуму, той сам себе любить, і хто оберігає мудрість, той знайде добро.
  • Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
  • Фальшивий свідок не уникне кари, і хто розпалить зло, від нього ж загине.
  • Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
  • Не личить нерозумному розкіш, а ще менше — коли слуга почне зі зневагою керувати.
  • Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
  • Милосердна людина виявляє довготерпіння; її похвала приходить на беззаконних.
  • Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
  • Погроза царя — подібна до розлюченого лева, а його радість — наче роса для трави.
  • Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
  • Нерозумний син — сором для батька; і молитовні обіти за гроші блудниці — нечисті.
  • Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
  • Дім і майно вділяють синам батьки, а єднання чоловіка з жінкою — від Бога.
  • Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
  • Чоловікам, які подібні до жінок, притаманна лякливість; душа ледаря вічно голодна.
  • Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
  • Хто дотримується заповіді, той береже свою душу, а хто не зважає на свої шляхи, той загине.
  • Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
  • Хто виявляє милість до вбогого, той позичає Богові, Який йому віддасть згідно з його даром.
  • Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
  • Повчай свого сина, бо в цьому добра надія; однак у своїй душі не підіймайся до зарозумілості.
  • Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
  • Зловмисна людина понесе велику втрату; якщо чинитиме шкоду, — віддасть і свою душу.
  • Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
  • Сину, слухайся порад свого батька, щоб наостанку своїхднів ти став мудрим.
  • Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
  • У серці людини багато замислів, а Господній задум перебуває повік.
  • У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
  • Милосердя — це плід для людини; кращий бідний та праведний, ніж неправдомовний багач.
  • Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
  • Страх Господній веде людину до життя, а в кого страху нема, той перебуватиме в місцях, де не видно знання.
  • Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
  • Хто нечесно ховає руки за свою пазуху, той не зможе піднести їх навіть до рота.
  • У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
  • Коли шмагають зловмисного, то й немудрий стає розумнішим. Якщо докориш розумній людині, то вона набуде знання.
  • Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
  • Хто не шанує батька і зрікається матері, той зазнає сорому і буде в зневазі.
  • Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
  • Син, який не хоче дотримуватися батькових настанов, буде вправлятися в лайливих словах.
  • перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
  • Хто дає запоруку за нерозумну дитину, той глузує з правосуддя, а уста грішників проковтнуть рішення суду.
  • Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
  • Для розгнузданих готуються нагайки, і для спин нерозумних — відплата.
  • На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

  • ← (Приповістей 18) | (Приповістей 20) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025