Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Якщо сядеш за стіл вечеряти з можновладцями, добре вникни в те, що поставлено перед тобою,
Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
і простягай свою руку, розуміючи, що це і тобі потрібно буде приготувати.
Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
Якщо ж ти — ненаситний, не жадай його страв, бо в них — омана життя.
На ласощі його не надься: се оманлива страва.
Якщо ти бідний, то з багатієм себе не порівнюй, — від своїх задумів відмовся.
В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
Звернеш на нього своє око — та він зник, бо в нього приготовлені крила, наче орлині, і він повертається в дім свого господаря.
Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
Не їж із заздрісною людиною, — його страв не бажай.
Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
Наче хтось ковтає волосину — таким чином він їсть і п’є.
Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" — припрошує він, а серце його не при тобі.
Не запрошуй його до себе, не їж з ним свого хліба, бо він його виблює і зганьбить твої щирі слова.
Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
Нічого не донось до вух нерозумного, щоб він часом не насміявся з твоїх розумних слів.
При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
Не пересувай віковічні межі й на власність сиріт не заходь!
Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
Адже Господь — їхній могутній викупитель, — Він розсудить справу, яку вони мають з тобою.
Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
Зверни своє серце до повчання, а свої вуха налаштуй на слова знання.
Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.
Не відмовляйся повчати дитину, адже коли і покараєш її різкою, — не помре.
Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;
Ти покараєш її різкою, але визволиш її душу від смерті.
Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
Сину, якщо твоє серце стане мудрим, то ти принесеш радість і моєму серцю;
Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
і твої уста промовлятимуть слова до моїх уст, якщо будуть правдиві.
Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
Хай твоє серце не заздрить грішникам, але весь день перебувай у Господньому страху.
Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
І якщо дотримуватимешся цього, то будуть у тебе нащадки, і надія твоя не пропаде.
Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
Сину, слухай, будь мудрим, прямо скеруй думки свого серця.
Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
Не будь п’яницею, не затримуйся на зустрічах і закупівлі м’яса.
Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —
Адже кожний п’яниця і розпусник потрапить у злидні, і будуть одягатися в подерте та в лахміття всі ті, хто любить поспати.
Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
Сину, слухай батька, який породив тебе, і не зневажай матері своєї, через те, що вона зістарілася.
Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
Праведний батько добре виховує, і за мудрого сина радіє його душа.
Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
Хай радіють тобою батько і мати, — нехай веселиться та, яка народила тебе.
Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
Сину, дай мені твоє серце, — хай твої очі пильнують мої дороги.
Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
Адже чужий дім — немов дірявий посуд, а чужа криниця — вузька.
Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;
Такий швидко загине, — кожний беззаконник буде знищений.
Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
У кого горе? У кого безлад? У кого спір? Де неприємності та перемови? У кого рани без підстави? У кого мутні очі?
У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
Хіба не в тих, хто засиджується за вином? Чи не в тих, які вивідують, де бувають випивки?
У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
Не впивайтеся вином, але спілкуйтеся з праведними людьми, розмовляйте з ними на прогулянках. Бо коли на пляшки та келихи спрямовуватимеш свої очі, то пізніше ходитимеш більш нагим, ніж булава.
Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
Врешті-решт такий простягнеться, як укушений гадюкою, — наче отрута рогатого змія розходиться по ньому.
Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
Як тільки твої очі побачать чужу жінку, твої уста заговорять лукаво.
Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
І лежатимеш ти, немов посеред моря, наче стерновий серед розбурханих хвиль.
І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;